понеділок, 23 лютого 2015 р.

«Безсмертне серце Ф. Шопена» - літературно-музичний вечір
( до 205- річчя з дня народження)


  Фредерік Шопен – великий польський композитор та піаніст, один із самих визначних
музикальних геніїв та віртуозів-виконавців. 
Творчість Шопена – одне з найбільших досягнень польської та світової музичної культури, яка вплинула на багато поколінь музикантів. Шопен був неперевершеним
мелодистом, його композиторська техніка відрізняється від прийнятих в його
епоху правил та прийомів. Ним написані більше ніж півсотні мазурок, три
фортеп’янні сонати, він – автор декількох балад, особливо популярні його вальси.
В самих значущих творах Шопена паризького періоду домінують героїко-драматичні образи, музика насичується глибиною переживань та почуттів, силою та широтою образів. 
Не молкнет сердце чуткое Шопена.
Звучит громоподобно, как орган. 
В «Святом кресте» вмурованное в стену.
Не для одних лишь здешних прихожан. 
И нощно слышит все, и денно,- 
Оно недремно, словно океан,- 
Прах гения покоится над Сеной, 
Но он живой для всех людей и
стран! 
Талант його досягнув вершин.
Брати уроки в нього вважалося великою честю, а почути його  гру 
–  рідкісним щастям.
Під звуки першого концерту Шопена відкрився літературно-музичний вечір,який був проведений для учнів 7-х класів ЗОШ№11. 
Протягом вечора звучали мелодії у виконанні концертмейстера, викладача музичних Випаснянської та Шабовської шкіл Селезньова Л.І.
 Ведучі вечора – завідувач бібліотеки  - Дев'ятка Оксана та бібліотекар Чистобаєва Ірина запропонували присутнім прослухати музичні твори та вірші про його чарівну музику, зачитували вислови, сказані колись його сучасниками - великими музикантами. 
 В кінці заходу було проведено огляд виставки «Шопен – душа фортепіано».











середа, 18 лютого 2015 р.

 
Сьогодні ми шануємо пам'ять тих, хто поміг в афганських ущелинах, та кланяємося тим хто прийшов з війни живим, хоча з пораненою душею. Молоді люди йшли туди не за орденами
і медалями, вони свято вірили, що виконують свій інтернаціональний обов’язок, вони вірили, що несуть визволення народу Афганістану, вірили, що йдуть не воювати а захищати. Офіційно це не називали війною, а всього лише воєнною політикою. Але ця компанія тривала майже 10 років і вимагала великих жертв.
   В біліотеці до дня виводу військ з Афганістану у читальному залі 5-9-х класів було оформлено тематичну виста"Сторінками афганської книги"





вку

понеділок, 16 лютого 2015 р.

Сьогодні, 14 лютого весь світ відзначає чудове свято - День всіх закоханих, або День святого Валентина!
Це свято відзначають 14 лютого в Європі і США  з 18-го століття,  в країнах CНГ (відкрито) - з початку 1990-х
рр. Сьогодні День святого Валентина вважається наймасовішим і найулюбленішим
торжеством багатьох народів світу.
     В нашій бібліотеці було створено виставку, присвячену цьому святу «Світ починається з любові», на якій представлені твори Шекспіра В., Петрарка Ф. «Сонети», Вільде І. «Совершеннолетние дети», Фраерман Р. «Дикая собака Динго» та ін.. , а також періодичні журнали: «OOPS», «Класс», «Сегодня».
Діти із задоволенням вислухали історію, а точніше, легенду, яка прийшла до нас з далекого минулого про життя справжнього християнина Валентина.




"Нет, весь я не умру..."


29 січня (10 лютого) 1837 року помер Пушкін - великий поет, історик, патріот освічений розум, благородне серце, російський геній. Він простий і чистий, він з нами з дитинства і до старості
Немає людини, яка б не пам'ятала хоч би декілька рядків Пушкіна. Пушкін невичерпний.
      10 лютого 2015 року виповнилося 178 років від дня трагічної загибелі Олександра Сергійовича Пушкіна на дуелі.
В бібліотеці ім. О.С. Пушкіна відбулася літературна зустріч присвячена великому генію літератури.
        Вшанувати пам'ять великого поета прийшли студенти І-го курсу Білгород-Дністровського економіко-правового коледжу. На вечорі звучала музика. Під звуки фортепіано працівники бібліотеки розповідали про життя та творчість поета.
         Концертмейстер, викладач Випаснянської та Шабовської музичних шкіл – Селезньова Л.І.
            Ведучі: Девятка О.Л., Чистобаєва І.В.

«Отравлены его последние мгновенья 
Коварным шепотом насмешливых невежд, 
И умер он — с напрасной жаждой мщенья, 
С досадой тайною обманутых надежд.
Замолкли звуки чудных песен, 
Не раздаваться им опять: 
Приют певца угрюм и тесен, 
И на устах его печать.»








 11 лютого 2015 року для 5-9-х класів ЗОШ №3, був проведений конкурс читців "Як вічне Пушкінське слово"
  Поезія Пушкіна це поезія життя. Прекрасне в природі і людині, поетично піднесене і повсякденне, буденне - все було надбанням і предметом його лірики, в якій виткані і глибина почуттів, і життєствердний оптимізм, і хвилювання радості, захоплення, гармонія
  Пушкін-поет і письменник безсмертний, єдиний у своєму роді. Вірші і проза Пушкіна - жива краса. Він сьогоднішній, сучасний і усім нам  потрібний.
У томі віршів Пушкіна ми знаходимо більше мудрості і живої краси, чим в південному мерехтінні зірок або в ритмічному прибої океану, в чистоті лісу або в мовчанні пустелі.
Мы  чтить тебя привыкли с детских лет,
И дорог нам твой облик благородный.
Ты рано смолк, но в памяти народной
Ты не умрешь излюбленный поэт.
Бессмертен тот, чья муза до конца
добру и красоте не изменяла,
Кто волновать умел людей сердца,
И в них будить стремленья к идеалу.
Кто сердцем чист средь пошлости людской,
Средь лжи, кто верен правде оставался,
И кто берег ревнивый светоч  свой,
Когда на мир унылый мрак спускался.
  Учні 5 класу Лапоха Влада, Каланжова Катерина, Виниченко Олена і 6 класа Маковская Оксана, Чолак Ігор, Жук Вікторія, Слободян Валентин, Гратий Вікторія   читали вірші Пушкіна. Після закінчення конкурсу усі учасники отримали в подарунок від бібліотеки книжку В. Мисюка "Тень Овидия (Пушкин в Аккермане) "












середа, 11 лютого 2015 р.

«У вінок споминів Уласові Самчуку»

"Я не тому письменник  українського народу, що вмію писати. Я тому письменник,
що відчуваю обов’язок перед народом. Бог вложив в мої руки перо. Хай буде
дозволено мені використати його для доброго, для потрібного."   
                                                                                                           У.О. Самчу́к

         Ула́с Олексійович Самчу́к —український письменник, журналіст і публіцист, редактор, лауреат УММАН, член уряду УНР у вигнанні, член ОУП «Слово». 
Відомий літературознавець із діаспори Юрій Шерех у 1946 році в статті про творчість Івана Багряного, даючи характеристику творів, що створюють ілюзію вселюдського мистецтва в сучасній українській літературі, зазначає, що "до цього ідеалу поки що наближалися хіба твори Уласа Самчука".
Як відомо, Улас Самчук - автор 22-х книг. Деякі з них вийшли кількома виданнями, деякі були перекладені іншими мовами, а деякі навіть мають свою історію. Як-от його роман
"Марія" у французькому перекладі, перше видання якого було надруковане невдовзі після другої світової війни в Парижі, хоч у світ і не вийшло
     Улас Самчук вірив у важливість матеріальної культури та її росту для справжнього
поступу кожного суспільства, отож - і українського, в кожній сфері його життя,
включно з духовою, та кращого й щасливішого - для його окремих, членів. Його
вабила творчість у кожній галузі життя, в яку розумно втілено працю. Його
захоплювала велика творчість і її творці. Про це він дуже часто говорив і про
це писав у своїх літературних творах і статтях.
     У товаристві Улас Олексійович умів бути веселим, дотепно пожартувати, поспівати
(в нього був гарний голос), особливо йому вдавалася пісня "Ой, п'є вдова,
гуляє...", і його часто в товаристві просили її заспівати. Улас Олексійович радо виконував прохання і майже неодмінно до цього додавав, що цю пісню краще за нього співає Докія Гуменна.

                                           Твори Уласа Самчука
1. Самчук У.О. Волинь [Текст]:  Роман у 3-х ч.  Ч.1  / У.О.Самчук. – Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1993. – 574 с. 
2. Самчук У.О. Волинь [Текст]:  Роман у 3-х ч.  Ч.2  / У.О.Самчук. – Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1993. – 332 с. 
3. Самчук У.О. Гори говорять [Текст]: Роман у 2-х ч. / У.Самчук. – Вінніпег: Накладом Нового Шляху, 1944. – 194 с.
4. Самчук У.О. Марія [Текст]: Хроніка одного життя / У.О.Самчук. – К.: Б-ка українця, 1998. – 168 с. – (Б-ка українця).
5. Самчук У.О. Марія [Текст]: Хроніка одного життя: Роман / У.О.Самчук. Жовтий князь: [Роман] / В.Барка. – К.: Укр. центр духов. культури, 1997. – 384 с., 6 ілюстр. – (Укр. іст. роман).



                                          Статті про У.Самчука:

  1. Талант з Волині[Текст]:[до 110-річчя від дня народження У.О. Самчука (1905-1987)]   
/Календар знам. і пам’ятних дат.-2015.-№1.-с.39-42.-бібл.:с.43-47.
2.     Нагорна І. Улас Самчук: свіча пам’яті [Текст]:[ 24-та річниця смерті] // Літерна Україна. – 2011.-23червня(№25).-с.1,11.
3. Руснак І. Поетика інтелектуальної драми Уласа Самчука[Текст]: //Слово і Час.-2010.-№6.-с.43-50.-Бібл.:с.50

середа, 30 квітня 2014 р.


                   ЧОРНОБИЛЬ - НАША БІЛЬ


 

28.04 в бібліотеці імені О.С.Пушкіна було проведено годину пам'яті «Чорнобиль - наш біль», присвячений аварії на Чорнобильській АЕС для студентів  Білгород-Дністровського економіко - правового коледжу.

Слово «чорнобиль» по-українськи означає « полин ». Стародавній Чорнобиль дав свою гучну назву потужної АЕС, будівництво якої було розпочато в 1973 році. У 1983-му працювали чотири енергоблоки потужністю 4 млн. кВт .

  Головною столицею енергетиків стало молоде місто Прип'ять, яке на той час  бурхливо розвивалося. Початкові сторінки літопису трудової біографії  Прип'яті написані 4 лютого 1970. Середній вік жителів 26 років. Але занадто коротким виявилося життя цього міста. Воно загинуло у страшну ніч з 25 на 26 квітня 1986 року.                   

                    Бедой развален и убит,

                    Он не был  к ней готов.

                    Ещё не веря он стоит,

                    Не плача и без слов.

                    Ещё не зная, что же там

                   Тогда произойдёт,

                   И что на смену всем словам

                    Судьба преподнесёт.

 Бібліотекарі, які проводили захід, Чистобаева Ірина та Колеснікова Тетяна читали вірші, присвячені Чорнобильській трагедії, розповідали цікаві факти наслідків аварії на ЧАЕС.

Костенко Л.

Страшний калейдоскоп

Страшний калейдоскоп:

в цю мить десь хтось загинув.

В цю мить. В цю саму мить.

У кожну із хвилин.

Розбився корабель.

Горять Галапагоси.

І сходить над Дніпром

гірка зоря-полин.

Десь вибух. Десь вулкан.

Руйновище. Загладь.

Хтось цілиться. Хтось впав.

Хтось просить: «Не стріляй!»

Не знає вже казок Шехерезада.

Над Рейном не співає Лореляй.

Летить комета. Бавиться дитя.

Цвітуть обличчя, острахом не стерті.

Благословенна кожна мить життя

На цих всесвітніх косовицях смерті!

       Студенти з цікавістю слухали музичні твори сучасних композиторів, які прозвучали на заході.

       «Чужої  біди не буває» - говорить прислів'я. ЧАЕС - це біда всіх жителів Землі і кожного окремо. Про цю трагедію треба пам'ятати, щоб не відбулося подібної біди в майбутньому. Нехай людство пам'ятає тих, хто загинув в самій страшній катастрофі XX століття.

    

    

четвер, 10 квітня 2014 р.

история библиотеки им.Пушкина

В 1954 г. в июле месяце была организована Белгород-Днестровская библиотека №2. Она находилась по ул. Кирова в помещении детского сада. Первой зав. библиотекой Горбатова. В ноябре 1955 г. решением исполкома городского совета депутатов трудящихся детской библиотеке было предоставлено помещение по улице Кирова №9, состоящее из 4-х комнат общей площадью 20,53м2. Библиотека имела абонемент, читальный зал, книгохранилище для обработки книг. Во дворе библиотеки летом организовывали читальню. В библиотеке было 3 тарифные ставки: зав. библиотекой и два библиотекаря. В 1955г. заведование приняла Вера Дмитриевна Калугина. Большое внимание уделялось формированию книжного фонда. На конец 1955года фонд библиотеки составил 5 754 экз. За год пополнилось оборудование библиотеки - приобретены стеллажи, столы и др. инвентарь. В 1957г. добавилось полставки библиотекаря. В этом же году впервые в городе в детской библиотеке появился телевизор. Многие горожане приходили на телевизионный час. В начале 60-х гг., когда библиотекам города присваивали имена писателей, посетивших наш город, библиотеке было присвоено имя великого русского поэта А. С. Пушкина. Художник-оформитель очень красочно и эстетично оформил стену, посвящённую Пушкину и его произведениям. Поэтому за всю историю библиотеки особенно большое внимание уделяется пропаганде произведений А.С. Пушкина, литературе о его жизни и творчестве. У нас в библиотеке имеются тематические папки газетных вырезок: «А.С. Пушкин», «Памятник нерукотворный», «Пушкин в Аккермане», «Пушкинские конкурсы, викторины». Ведется тематическая картотека «А.С. Пушкин». В читальном зале библиотеки оформлена постоянно-действующая книжно - иллюстративная выставка «И сквозь века и поколенья он не устанет удивлять», где представлены произведения А.С. Пушкина, литература о жизни и творчестве, работы учащихся Детской художественной школы по мотивам сказок Пушкина. Традицией библиотеки стало проведение комплекса мероприятий ко дню памяти А.С. Пушкина, в которые входят: литературно-музыкальные вечера, утренники, викторины, обзоры, книжные выставки, беседы. Свою массовую работу библиотека координирует с Белгород-Днестровским економико - правовым колледжем, педагогическим училищем, аграрным техникумом, рыбопромышленным техникумом, детскими художественной и музыкальной школами, с общеобразовательными школами № 1, №2, №3, №11, детскими садами, детской площадкой микрорайона «Солнечный». С 1963 года заведующей библиотеки была Клавдия Алексеевна Запорожан, с 1972 года – Шаповалова, с 1975 года – Лаврентьева В.В., с 1979года – Ильина Э.М., с 1983года – Кисе Н.И., с 1991года – Попова Н.А. Ныне возглавляет библиотеку им. А.С. Пушкина Оксана Лаврентьевна Девятка. В 1983 году библиотека переселилась в новое здание в микрорайоне по ул. Победы д.3-А. Площадь нового помещения составляет 962м2. Количество мест в читальном зале увеличилось до 60. Праздник открытия библиотеки готовился всем коллективом ЦБС. В нем принимали участие ученики 4-5-х классов СШ №3, танцевальный детский ансамбль «Юнги», участники художественной самодеятельности. Торжественный митинг открыл Секретарь горкома партии Украины Тараканов М.И., который высказался об огромном значении книги и библиотеки для жителей нашего города, об успехах Центральной библиотечной системы за годы централизации. Директор Централизованной библиотечной системы Запорожан К.А. поблагодарила исполком горсовета народных депутатов, горком Компартии, строителей за просторное, светлое и удобное помещение, за заботу о библиотеках. Всем присутствующим запомнилось театрализованное представление, сценарий которого приготовил Омельченко В.Д. - режиссер народного театра Дворца культуры им. Т.Г. Шевченко. Представление открылось шествием литературных героев, главным действующим лицом которого была Королева книга. Герои книг провели гостей в залы библиотеки. В связи с реорганизацией библиотечной системы города в 1994 году детская библиотека им. А.С. Пушкина была соединена с библиотекой им. Н.Островского для взрослых, находящейся в одном помещении. И стала она называться «Городская библиотека семейного чтения им. А.С. Пушкина». На 1.01. 2013 года книжный фонд составил 87450 экз. книг. Количество читателей – 6387 человек, книговыдача – 135852, посещений – 61157.