вівторок, 26 січня 2016 р.

29 січня українська громадськість відзначає  День пам’яті героїв Крут.

29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути, що
розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, 300 курсантів
військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із
майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського
народу жити у власній державі.
Бій тривав лише п'ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життяюні герої зупинили наступ ворога на два дні.
Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. Виступаючи на церемонії поховання, голова Центральної Ради
(1917-1918) Михайло Грушевський назвав вчинок київської молоді героїчним.
Після цього про подвиг молодих звитяжців забули на більш ніж 70 років, а їхні могили за радянських часів було зруйновано.
Офіційно День пам’яті героїв Крут почали відзначати після того як 29 січня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про вшанування пам’яті героїв Крут».
До цього дня пам'яті в читальному залі дорослого відділу була оформлена книжкова виставка-екскурс «Крути – негасима пам'ять».



В неділю, 24 січня 2016 року в читальному залі дорослого відділу відбулося п'яте засідання клубу "Молоді поети Акермана" за темою "Зима, холод, душа..."
    Керівник клубу Дионисий Григоренко привітав всіх присутніх та запропонував зачитати свої вірші, присвячені зимовій тематиці, стану душі та любові. Зустріч пройшла в теплій атмосфері. До аудиторії  приєдналися читачі бібліотеки , зацікавлені тематикою, які із захопленням читали вірші про духовність. завершилося засідання чаюванням.
БЕЗ НАДЕЖДЫ         А. Болутенко
Не светит солнышко в окно,
Лишь только мрак давным-давно
Её отчаянно терзает.
Уж надоели холода,
Душе приятно было прежде,
Возможно, будет так всегда, места нет надежде.
 В душе то снег, то жгучий лёд,
То ветер волком завывает,
Не знаю: иль весна придёт,
Иль никогда лёд не растает.
Светило солнышко в душе,
И было всё вокруг прекрасно,
Но холод в ней царит уже,
Ужасно в жизни быть несчастной.









        День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України.

     

  Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли
покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто
проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної
республіки.
    Саме цій знаменній події і були  присвячені книжкові виставки-огляди в дитячому та дорослому відділі: «Злука в ім'я Соборності», «Ми весь народ – одна сім'я». Біля виставок була організована бесіда – розповідь, яка  викликала у присутніх почуття радості і гордості за свій народ, який вперше за шістсот років зробив серйозний крок до об'єднання більшості етнічних українських земель в єдину державу. Об'єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам'яті українців.

четвер, 14 січня 2016 р.

Протягом 25 грудня - 15 січня в  бібліотеці ім. О.С. Пушкіна   відділи  обслуговування дітей зустрічали своїх користувачів-дітей під час зимових шкільних канікул та новорічних свят. Для них бібліотека прикрасила своє приміщення та оформила святкові новорічні виставки   «Чародійка Зима» , «Христос Рождається  – зоря всміхається», «Коляда – коляда в нашу хату загляда»,  галерея новорічних саморобок "Новорічні візерунки", « Зимові птахи» , «Зайчик на санчатах»  та "Новорічні іграшки»", які виготовлювали діти з гуртка « Умілі рученята».
      6 січня у бібліотеці для дітей  була запропонована народознавча мандрівка «Калейдоскоп Різдвяних свят». Журавель Олена ознайомила присутніх з історією свят, народними звичаями і обрядами, піснями, колядками та щедрівками. Яскраві ілюстрації, цікаві прислів`я, загадки, обрядові пісні – все це передає дух народних свят. Бібліотекар пояснила користувачам – дітям, що треба бути сучасними, але водночас шанувати і пам’ятати традиції свого народу. Діти із задоволенням колядували та щедрували, ділилися враженнями про святкування у своїх родинах.