"Нет, весь я не умру..."

29 січня (10 лютого) 1837 року помер Пушкін - великий поет, історик, патріот освічений розум, благородне серце, російський геній. Він простий і чистий, він з нами з дитинства і до старості

Немає людини, яка б не пам'ятала хоч би декілька рядків Пушкіна. Пушкін невичерпний.

      10 лютого 2015 року виповнилося 178 років від дня трагічної загибелі Олександра Сергійовича Пушкіна на дуелі.

В бібліотеці ім. О.С. Пушкіна відбулася літературна зустріч присвячена великому генію літератури.

        Вшанувати пам'ять великого поета прийшли студенти І-го курсу Білгород-Дністровського економіко-правового коледжу. На вечорі звучала музика. Під звуки фортепіано працівники бібліотеки розповідали про життя та творчість поета.
         Концертмейстер, викладач Випаснянської та Шабовської музичних шкіл – Селезньова Л.І.
            Ведучі: Девятка О.Л., Чистобаєва І.В.

«Отравлены его последние мгновенья 
Коварным шепотом насмешливых невежд, 
И умер он — с напрасной жаждой мщенья, 
С досадой тайною обманутых надежд.

Замолкли звуки чудных песен, 
Не раздаваться им опять: 
Приют певца угрюм и тесен, 
И на устах его печать.»

 11 лютого 2015 року для 5-9-х класів ЗОШ №3, був проведений конкурс читців "Як вічне Пушкінське слово"

  Поезія Пушкіна це поезія життя. Прекрасне в природі і людині, поетично піднесене і повсякденне, буденне - все було надбанням і предметом його лірики, в якій виткані і глибина почуттів, і життєствердний оптимізм, і хвилювання радості, захоплення, гармонія

  Пушкін-поет і письменник безсмертний, єдиний у своєму роді. Вірші і проза Пушкіна - жива краса. Він сьогоднішній, сучасний і усім нам  потрібний.

У томі віршів Пушкіна ми знаходимо більше мудрості і живої краси, чим в південному мерехтінні зірок або в ритмічному прибої океану, в чистоті лісу або в мовчанні пустелі.

Мы  чтить тебя привыкли с детских лет,

И дорог нам твой облик благородный.

Ты рано смолк, но в памяти народной

Ты не умрешь излюбленный поэт.

Бессмертен тот, чья муза до конца

добру и красоте не изменяла,

Кто волновать умел людей сердца,

И в них будить стремленья к идеалу.

Кто сердцем чист средь пошлости людской,

Средь лжи, кто верен правде оставался,

И кто берег ревнивый светоч  свой,

Когда на мир унылый мрак спускался.

  Учні 5 класу Лапоха Влада, Каланжова Катерина, Виниченко Олена і 6 класа Маковская Оксана, Чолак Ігор, Жук Вікторія, Слободян Валентин, Гратий Вікторія   читали вірші Пушкіна. Після закінчення конкурсу усі учасники отримали в подарунок від бібліотеки книжку В. Мисюка "Тень Овидия (Пушкин в Аккермане) "