вівторок, 24 лютого 2015 р.

«У рідній мові – цілий світ»
16.02 15р. була проведена година рідної мови для студентів економіко-правового коледжу.
За допомогою мови ми мислимо, спілкуємось, висловлюємо думки і почуття. Опанування мови людина починає з дня свого народження. Мову, як і матір, не вибирають, а сприймають з материнським молоком. Вона єдина, як і мати, вірна та рідна серцю на асе   життя. А забув свою мову - забув рідну домівку, зрадив свій народ. Один мудрець сказав: "Людина, байдужа до рідної мови, схожа на дикуна".
Т.Г.Шевченко, звертаючись до майбутніх поколінь, до нас з вами, наказував:
Учітесь, читайте.
Чужому навчайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
На заході ведучі: Цикура Олена та Колесникова Тетяна читали вірші українських письменників, розповідали історію утвердження нашої мови. 
Наша українська мова належить до найбагатших мов світу. Багато зробили для її вдосконалення визнані представники Народу, освічені люди різних часів - письменники, вчені, видавці ...
Ми з вами одержали у спадщину багату, розвинену, гнучку українську літературну мову. Нею можна висловлювати все: від найскладніших і найновіших термінів до різноманітних відтінків людських почуттів.
До свята Мови були оформлені виставки в читальному залі дорослого відділу «Безсмерття нації – у мові» та у читальному залі дитячого відділу 5-9-х класів «У рідній мові – цілий світ»


«Масляна прийшла – млинами угостила. Зиму проводила».
Під такою назвою була оформлена книжкова виставка у читальному залі молодшого відділу 1-4-х класів, яка популяризувала видання, які є в бібліотеці за даною тематикою.
Як відомо, Масляна не має фіксованої дати, вона залежить від найголовнішого християнського свята — Великодня. Масляна має й інші назви: Масниця, Колодій, Сиропусний тиждень, Бабський тиждень. Це свято походить від старовинного язичницького свята проводів зими, що зберігалося після прийняття християнства. Це останній, напередодні Великого посту, тиждень коли можна було справляти весілля.

У народі Масляна завжди супроводжується гучними народними гуляннями, веселими піснями, танцями, іграми, ярмарками, ситними частуваннями, приготуванням млинців і вареників. Завершується свято обрядовим спалюванням опудала Зими, а разом із ним — символічним прощанням зі старим, роком, що зжив себе, і звільненням місця для прийдешньої весни і оновлення. Кожен день Масляного тижня має свою назву і ритуали.

понеділок, 23 лютого 2015 р.

«Безсмертне серце Ф. Шопена» - літературно-музичний вечір
( до 205- річчя з дня народження)


  Фредерік Шопен – великий польський композитор та піаніст, один із самих визначних
музикальних геніїв та віртуозів-виконавців. 
Творчість Шопена – одне з найбільших досягнень польської та світової музичної культури, яка вплинула на багато поколінь музикантів. Шопен був неперевершеним
мелодистом, його композиторська техніка відрізняється від прийнятих в його
епоху правил та прийомів. Ним написані більше ніж півсотні мазурок, три
фортеп’янні сонати, він – автор декількох балад, особливо популярні його вальси.
В самих значущих творах Шопена паризького періоду домінують героїко-драматичні образи, музика насичується глибиною переживань та почуттів, силою та широтою образів. 
Не молкнет сердце чуткое Шопена.
Звучит громоподобно, как орган. 
В «Святом кресте» вмурованное в стену.
Не для одних лишь здешних прихожан. 
И нощно слышит все, и денно,- 
Оно недремно, словно океан,- 
Прах гения покоится над Сеной, 
Но он живой для всех людей и
стран! 
Талант його досягнув вершин.
Брати уроки в нього вважалося великою честю, а почути його  гру 
–  рідкісним щастям.
Під звуки першого концерту Шопена відкрився літературно-музичний вечір,який був проведений для учнів 7-х класів ЗОШ№11. 
Протягом вечора звучали мелодії у виконанні концертмейстера, викладача музичних Випаснянської та Шабовської шкіл Селезньова Л.І.
 Ведучі вечора – завідувач бібліотеки  - Дев'ятка Оксана та бібліотекар Чистобаєва Ірина запропонували присутнім прослухати музичні твори та вірші про його чарівну музику, зачитували вислови, сказані колись його сучасниками - великими музикантами. 
 В кінці заходу було проведено огляд виставки «Шопен – душа фортепіано».











середа, 18 лютого 2015 р.

 
Сьогодні ми шануємо пам'ять тих, хто поміг в афганських ущелинах, та кланяємося тим хто прийшов з війни живим, хоча з пораненою душею. Молоді люди йшли туди не за орденами
і медалями, вони свято вірили, що виконують свій інтернаціональний обов’язок, вони вірили, що несуть визволення народу Афганістану, вірили, що йдуть не воювати а захищати. Офіційно це не називали війною, а всього лише воєнною політикою. Але ця компанія тривала майже 10 років і вимагала великих жертв.
   В біліотеці до дня виводу військ з Афганістану у читальному залі 5-9-х класів було оформлено тематичну виста"Сторінками афганської книги"





вку

понеділок, 16 лютого 2015 р.

Сьогодні, 14 лютого весь світ відзначає чудове свято - День всіх закоханих, або День святого Валентина!
Це свято відзначають 14 лютого в Європі і США  з 18-го століття,  в країнах CНГ (відкрито) - з початку 1990-х
рр. Сьогодні День святого Валентина вважається наймасовішим і найулюбленішим
торжеством багатьох народів світу.
     В нашій бібліотеці було створено виставку, присвячену цьому святу «Світ починається з любові», на якій представлені твори Шекспіра В., Петрарка Ф. «Сонети», Вільде І. «Совершеннолетние дети», Фраерман Р. «Дикая собака Динго» та ін.. , а також періодичні журнали: «OOPS», «Класс», «Сегодня».
Діти із задоволенням вислухали історію, а точніше, легенду, яка прийшла до нас з далекого минулого про життя справжнього християнина Валентина.




"Нет, весь я не умру..."


29 січня (10 лютого) 1837 року помер Пушкін - великий поет, історик, патріот освічений розум, благородне серце, російський геній. Він простий і чистий, він з нами з дитинства і до старості
Немає людини, яка б не пам'ятала хоч би декілька рядків Пушкіна. Пушкін невичерпний.
      10 лютого 2015 року виповнилося 178 років від дня трагічної загибелі Олександра Сергійовича Пушкіна на дуелі.
В бібліотеці ім. О.С. Пушкіна відбулася літературна зустріч присвячена великому генію літератури.
        Вшанувати пам'ять великого поета прийшли студенти І-го курсу Білгород-Дністровського економіко-правового коледжу. На вечорі звучала музика. Під звуки фортепіано працівники бібліотеки розповідали про життя та творчість поета.
         Концертмейстер, викладач Випаснянської та Шабовської музичних шкіл – Селезньова Л.І.
            Ведучі: Девятка О.Л., Чистобаєва І.В.

«Отравлены его последние мгновенья 
Коварным шепотом насмешливых невежд, 
И умер он — с напрасной жаждой мщенья, 
С досадой тайною обманутых надежд.
Замолкли звуки чудных песен, 
Не раздаваться им опять: 
Приют певца угрюм и тесен, 
И на устах его печать.»








 11 лютого 2015 року для 5-9-х класів ЗОШ №3, був проведений конкурс читців "Як вічне Пушкінське слово"
  Поезія Пушкіна це поезія життя. Прекрасне в природі і людині, поетично піднесене і повсякденне, буденне - все було надбанням і предметом його лірики, в якій виткані і глибина почуттів, і життєствердний оптимізм, і хвилювання радості, захоплення, гармонія
  Пушкін-поет і письменник безсмертний, єдиний у своєму роді. Вірші і проза Пушкіна - жива краса. Він сьогоднішній, сучасний і усім нам  потрібний.
У томі віршів Пушкіна ми знаходимо більше мудрості і живої краси, чим в південному мерехтінні зірок або в ритмічному прибої океану, в чистоті лісу або в мовчанні пустелі.
Мы  чтить тебя привыкли с детских лет,
И дорог нам твой облик благородный.
Ты рано смолк, но в памяти народной
Ты не умрешь излюбленный поэт.
Бессмертен тот, чья муза до конца
добру и красоте не изменяла,
Кто волновать умел людей сердца,
И в них будить стремленья к идеалу.
Кто сердцем чист средь пошлости людской,
Средь лжи, кто верен правде оставался,
И кто берег ревнивый светоч  свой,
Когда на мир унылый мрак спускался.
  Учні 5 класу Лапоха Влада, Каланжова Катерина, Виниченко Олена і 6 класа Маковская Оксана, Чолак Ігор, Жук Вікторія, Слободян Валентин, Гратий Вікторія   читали вірші Пушкіна. Після закінчення конкурсу усі учасники отримали в подарунок від бібліотеки книжку В. Мисюка "Тень Овидия (Пушкин в Аккермане) "












середа, 11 лютого 2015 р.

«У вінок споминів Уласові Самчуку»

"Я не тому письменник  українського народу, що вмію писати. Я тому письменник,
що відчуваю обов’язок перед народом. Бог вложив в мої руки перо. Хай буде
дозволено мені використати його для доброго, для потрібного."   
                                                                                                           У.О. Самчу́к

         Ула́с Олексійович Самчу́к —український письменник, журналіст і публіцист, редактор, лауреат УММАН, член уряду УНР у вигнанні, член ОУП «Слово». 
Відомий літературознавець із діаспори Юрій Шерех у 1946 році в статті про творчість Івана Багряного, даючи характеристику творів, що створюють ілюзію вселюдського мистецтва в сучасній українській літературі, зазначає, що "до цього ідеалу поки що наближалися хіба твори Уласа Самчука".
Як відомо, Улас Самчук - автор 22-х книг. Деякі з них вийшли кількома виданнями, деякі були перекладені іншими мовами, а деякі навіть мають свою історію. Як-от його роман
"Марія" у французькому перекладі, перше видання якого було надруковане невдовзі після другої світової війни в Парижі, хоч у світ і не вийшло
     Улас Самчук вірив у важливість матеріальної культури та її росту для справжнього
поступу кожного суспільства, отож - і українського, в кожній сфері його життя,
включно з духовою, та кращого й щасливішого - для його окремих, членів. Його
вабила творчість у кожній галузі життя, в яку розумно втілено працю. Його
захоплювала велика творчість і її творці. Про це він дуже часто говорив і про
це писав у своїх літературних творах і статтях.
     У товаристві Улас Олексійович умів бути веселим, дотепно пожартувати, поспівати
(в нього був гарний голос), особливо йому вдавалася пісня "Ой, п'є вдова,
гуляє...", і його часто в товаристві просили її заспівати. Улас Олексійович радо виконував прохання і майже неодмінно до цього додавав, що цю пісню краще за нього співає Докія Гуменна.

                                           Твори Уласа Самчука
1. Самчук У.О. Волинь [Текст]:  Роман у 3-х ч.  Ч.1  / У.О.Самчук. – Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1993. – 574 с. 
2. Самчук У.О. Волинь [Текст]:  Роман у 3-х ч.  Ч.2  / У.О.Самчук. – Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1993. – 332 с. 
3. Самчук У.О. Гори говорять [Текст]: Роман у 2-х ч. / У.Самчук. – Вінніпег: Накладом Нового Шляху, 1944. – 194 с.
4. Самчук У.О. Марія [Текст]: Хроніка одного життя / У.О.Самчук. – К.: Б-ка українця, 1998. – 168 с. – (Б-ка українця).
5. Самчук У.О. Марія [Текст]: Хроніка одного життя: Роман / У.О.Самчук. Жовтий князь: [Роман] / В.Барка. – К.: Укр. центр духов. культури, 1997. – 384 с., 6 ілюстр. – (Укр. іст. роман).



                                          Статті про У.Самчука:

  1. Талант з Волині[Текст]:[до 110-річчя від дня народження У.О. Самчука (1905-1987)]   
/Календар знам. і пам’ятних дат.-2015.-№1.-с.39-42.-бібл.:с.43-47.
2.     Нагорна І. Улас Самчук: свіча пам’яті [Текст]:[ 24-та річниця смерті] // Літерна Україна. – 2011.-23червня(№25).-с.1,11.
3. Руснак І. Поетика інтелектуальної драми Уласа Самчука[Текст]: //Слово і Час.-2010.-№6.-с.43-50.-Бібл.:с.50