Марія Пригара і її велика любов до дітей 

20 лютого Марії Аркадіївні Пригарі українській письменниці , перекладачу , лауреату премії імені Лесі Українки виповнилося 110 років від дня народження. 
Більше п'ятидесяти років творчого життя віддала Марія Аркадіївна Пригара літературній творчості для дітей. Її поетична та прозова спадщина стала класичним надбанням української дитячої літератури.
Щира, задушевна творчість Марії Аркадіївни Пригари - яскраве підтвердження тих слів, які вона написала у одному з своїх віршів:

Даруй мені ,доле , надію єдину,

Мов промінь незгасний , омитий грозою,

Що теж я на стежці л Д ишила іскрину,

Що теж я у світі була не чужою

За життя письменницею було зроблено дуже багато. Видано більше 50 книжок.
"Про щоб не писала Марія Пригара - про сиву давнину чи про суперечку двох школярів нею володіє одне: велика любов до дітей, бажання творити для них..." (І. Шкаровська, дитяча письменниця).
Марія Пригара розкрила перед читачем красу і багатство поетичного слова. Різноманітний та значний доробок письменниці і сьогодні користується незмінною увагою юних читачів. Діти залюбки читають оповідання, казки та вірші Марії Пригари.
Бібліотекарі дитячого відділу Колеснікова Тетяна та Піркова Інна завітали до ЗОШ №11 у 4-Б клас щоб провести літературно – поетичний мікс "Поетичний світ Марії Пригари".
Дуже сподобались маленьким читачам вірші авторки про шкільне життя дітей, щедро пересипані гумором, усмішками. В невеликих картинках шкільного життя діти впізнавали і самих себе. Читаючи ліричні вірші про природу, діти прониклися почуттям любові та турботи про все те, що нас оточує.
Діти ознайомилися з цікавими та прозаїчними книгами Марії Пригари: "Михайлик - джура козацький", "Козак Голота" та інші історичні оповідання.
Молодші читачі з захопленням прийняли участь в обговоренні ситуацій з шкільного життя однолітків , які так яскраво були представлені у збірці віршів М. Пригари «Школярі».
Чого б не торкалася письменниця Марія Аркадіївна Пригара - минулого чи сучасного, - її думки завжди з любов'ю були спрямовані до юних читачів. Вона дарувала своїм маленьким друзям прекрасні твори, осяяні любов'ю і теплом.

Вшанування героїв небесної сотні

Уже чотири роки  Україна живе іншим життям, іншими цінностями після тих подій, які розділили історію нашої країни на до і після.

Близько двох тисяч осіб вийшло на Майдан Незалежності з акцією протесту, після оприлюднення урядом Азарова рішення щодо призупинення процесу підготовки до підписання угоди про асоціацію України з ЄС.

Саме тоді, в перший день, народилося гасло “ Україна – це Європа ”, наш шлях – до європейських цінностей. Основною рушійною силою на Майдані була молодь і студентство. Саме вони змусили змінюватися все суспільство.

Уболівання за подальшу долю України, за її соборність і державну незалежність консолідувало країну. Євромайдан став тією дієвою формою волевиявлення мільйонів громадян, яке здивувало весь світ. Він виявився могутнім тестом на високу порядність, честь, гордість і нечуваний патріотизм.

Високу ціну заплатила Україна за свій європейський вимір на Майдані. Найбільш жорстоке протистояння відбулося між “ беркутівцями ” і патріотами країни 18-20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській, де переважно від куль снайперів, загинула майже сотня повстанців. Своє життя віддали найкращі представники нації, більшість з них – молоді, ті, хто лише починав жити. Відтоді загиблих учасників акції протесту стали називати Небесна сотня.

Серед Героїв Небесної Сотні є і наші краяни: Р.Гурик, І.Дмитрів, С.Дідич, І.Ткачук, М.Костишин, В.Шеремет, які поклали своє життя за Україну. Герої не вмирають – вони вдивляються у нас із фото і відео, знову і знову йдуть у свій останній бій.

Небесна Сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і вдячність за все, що її бійці зробили для нас. Вони пожертвували своїм життям за щастя інших, за кращу долю для своєї держави.
В пам'ять про полеглих за майбутнє України до дня вшанування трагічних подій на Майдані 18-20 лютого 2014 року в читальному залі

організована книжкову виставку - вшанування "Їх  прийняло небо, лишивши списки..."

Користувачі можуть ознайомитися з літературою, яка представлена на виставці.

Запрошуємо всіх бажаючих відвідати читальний зал дорослого відділу бібліотеки.
Не забути! Не зрадити!

Вони з нами – світлі воїни Небесної Сотні.

А український дух – ординцям не убити,
Народ наш був і є – в нас європейська путь!..
Бринить життя струна;
весна, і зійде жито.
Й герої серед нас, бо в пам’яті живуть!

Я.Ткачівський

  "З Україною в серці"

До 205-річчя від дня народження композитора

С.С. Гулака-Артемовського

(1813-1873)

Славетну сторінку в історії української культури відкрив Семен Гулак-Артемовський як композитор, оперний співак, драматург, творець першої української опери.

Семен Степанович Гулак-Артемовський наро­дився 4 лютого 1813 р. в сім’ї священика у містеч­ку Городище колишньої Київської губернії (нині — Черкаська обл.). Майбутній композитор навчався спочатку в Київському духовному училищі, потім у Київській духовній семінарії, був кращим її співаком.

У 1836 р. у житті С Гулака-Артемовського трапилась важлива подія, яка визначила його подальшу долю. Його спів почув й оцінив російський композитор Михайло Глінка та запросив юнака до Петербурга. Заняття з уславленим ком­позитором мали величезне значення у вокальній підготовці юнака.

З 1838 р. С Гулак-Артемовський співає у придворній капелі. Успіхи юного українця були разючі. Тому приймається  рішення відправити Семена Гулака-Артемовського на навчан­ня до Італії. Навесні 1839р. О. Драгомижський, М. Глінка, П. Степанов, В. Волконський влаштували благодійний концерт на користь С. Гулака-Артемовського. На зібрані кошти він поїхав для навчання у Флоренції та Па­рижі.

На флорентійській оперній сцені він виступав лише один сезон, а потім повернувся до Петербурга, де як соліст імператорської опери впродовж 22 років чарував своїм співом публіку.

Інколи Гулак-Артемовський виступав і як драматичний актор.

За свідченнями сучасників, Семен Гулак-Артемовський був також та­лановитим художником-мініатюристом. У 1854 р. він склав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії».

Світогляд С. Гулака-Артемовського формувався під впливом ідей Тараса Шевченка, і саме своєму духовному наставнику композитор присвятив пісню «Стоїть явір над водою».

У 1851 p. C. Гулак-Артемовський на сюжети українського життя написав вокально-хореографічний дивертисмент «Українське весілля», і сам виконував у ньому роль запорожця-бандуриста. У 1852, у свій бенефіс, Семен Степанович поставив власний водевіль «Ніч напередодні Івана Ку­пала».

Найважливіше досягнення С. Гулака-Артемовського — створення за власним лібретто першої української національної опери «Запорожець за Дунаєм». Сюжет твору підказав йому М. Костомаров. Прем’єра відбулася в 1863 р. у Маріїнському театрі Петербурга, наступного року — у Великому театрі в Москві. Рецензенти писали, що опера мала «блискучий успіх», відзначали народність опери, а також бездоганне виконання автором ролі Карася. Однак, через утиски української культури з боку уряду, царська цензура майже 20 років забороняла постановку опери. Українському глядачеві її вперше відкрив у 1884 p. M. Кропивницький, за­безпечивши цьому твору довге сценічне життя. Опера «Запорожець за Ду­наєм» приваблює мелодійністю му­зики, що увібрала барви українського пісенного мистецтва, колоритністю образів, соковитим народним гумором. Це творіння великого майстра стало міцним підґрунтям національного оперного мистецтва.

В 1864 р. С. Гулак-Артемовський назавжди залишає петербурзьку сцену і пе­реїжджає до Москви, де якийсь час виступає у Великому театрі.

Саме в Москві він вирішив активно зайнятися практичним лікуванням людей гіпнозом, у результативність якого глибоко вірив. Ще в Петербурзі співакові вдалося отримати офіційний дозвіл на таку діяльність.

У Москві С. Гулак-Артемовський оселився біля церкви Різдва у неве­ликому будиночку, який дуже швидко став широковідомим багатьом людям. За винятком неділі та релігійних свят, С. Гулак-Артемовський приймав щодня 30-40 пацієнтів, не беручи з них за сеанси гіпнозу жодної копійки. «Це не мистецтво, а дар, і я не маю права брати за нього винагороду», — говорив Семен Степанович. Майже десять років Гулак-Артемовський займався лікарською практикою.

Помер Семен Степанович 5 квітня 1873 p., похований у Москві на меморіальному Ваганьковському цвинтарі. На нагробку викарбувані слова: «Композитор, певец, автор оперы «Запорожец за Дунаем». 

До цієї події у читальному залі дорослого відділу було оформлено мистецький вернісаж « З Україною в серці.».

                  "Ті спогади , то вічний серця біль"

Для студентів економіко - правового коледжу у бібліотеці пройшов вечір спомин «Ті спогади, то вічний серця біль», присвячений виводу військ з Афганістану . На захід був запрошений учасник бойових дій в Афганістані, наш земляк підполковник Тамаров Володимир Григорійович. Вечір відкрила завідуюча бібліотекою Дев'ятка Оксана. Ведучі бібліотекар Чистобаєва Ірина та провідний бібліотекар Гирбя Яна розповідали історичні факти про ті далекі події Афганської війни, читали вірші та закликали молоде покоління пам'ятати свою історію та вшанувати пам'ять загиблих воїнів - інтернаціоналістів хвилиною мовчання. Продовжив вечір – Тамаров Володимир Григорійович, який пройшов Афганську війну і став прямим свідком тих подій та поділився своїми спогадами про роки військової служби в Афганістані. З вуст гостя студенти отримали об’єктивну інформацію про події війни в Афганістані. Розповідаючи про Афганську війну, Володимир Григорійович звернувся до кожного з присутніх бути розважливими й терпеливими, ні за яких умов не забувати про своє велике покликання на Землі – бути Людиною. На вечорі звучали пісні групи Каскад « Зозуля », пісня Ірини Шведової « Білий танець » , «Афганістан», « Мама , мамочка». Студенти з особливою зацікавленістю розглядали фотографії бойових дій в Афганістані з особистого фото альбому Володимира Григорійовича. Після закінчення заходу бібліотекарі запропонували переглянути дітям документальні кінофільми: «Афганський вітер» та «Сповідь диверсанта», та представили виставку – роздум «»Афган – біль наших душ». Закінчилася зустріч словами подяки студентів учаснику афганської війни за відверту і змістовну розповідь та побажали довгих років життя.

        14 лютого Міжнародний день дарування книг !

Книга рятує душу від здерев’яніння...

                                                    Т. Г. Шевченко

Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) – це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек.
Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу – бібліотеці, другу, членам родини. Вважається, що у цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання.
Адже книга – один із найцінніших винаходів людства, вона сіє правду, добро, любов; вона дасть нам відповіді на всі запитання і гарну пораду; навчить жити, любити і працювати заради щастя народу, заради самих себе і своїх рідних. Сьогодні без книги ми не можемо уявити своє життя, бо вона — постійний супутник, найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для малечі, і для школяра, і для зрілої, досвідченої людини. Недарма в народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає». Частіше заглядайте до скарбниці духовності — книг, з яких б'є невичерпне джерело мудрості.

Шановні читачі!

Наша бібліотека проводить постійно діючу акцію

«Подаруй бібліотеці сучасну книгу».

Приєднуйтесь до акції!

Не залишайтесь байдужими – бібліотеці потрібні нові книги!

Добрі справи робити приємно!

Щиро вдячні за подарунки!

                                               "КОХАННЯ ПАНУЄ НАД СВІТОМ"

Кохання буває простим і складним, короткочасним і безкінечним, ніжним та жорстоким. Буває злим та несправедливим, або ж навпаки дарує нам силу та впевненість. Воно робить людей щасливими та примушує страждати. Так, кохання буває різним, але життя без нього неможливе. До самого романтичного свята року – Дня Святого Валентина відділ читального залу презентує літературну експозицію"Кохання панує над світом"

Виставка - портрет "Следы исчезнут поколений, но жив талант бессмертен гений"

           

«Бібліо-десант»  бібліотеки ім. О. Пушкіна

у дитсадку  «Калинка»  

Що таке бібліотека? Можна просто перекласти з грецької – “книгосховище”, а можна просто відповісти – дім книги.

«Бібліо-десант» із бібліотеки ім. О. Пушкіна завітав до дошкільного закладу «Калинка», щоб розповісти дітям про бібліотеку – дім, де живуть книги. Проходить час, змінюється життя і суспільство, іншим стає формат книг, але бібліотека, як і раніше, залишається джерелом знань, надійним другом і помічником для всієї родини. 

Бібліотекарі познайомили дошкільнят з журналами що надходять до бібліотеки: «Ангеляткова наука», «Барвінок», «Жасмін», «Колосок», «Куля», «Малятко», «Смайлик», «Умійко», «Яблунька» тощо. Також розповіли про гурток «Умілі рученяти», що працює у молодшому відділі бібліотеки. Малеча активно долучилася до літературної вікторини «Казкова країна мудрої книги».

Бібліотека запрошує маленьких читайликів  та їх батьків стати постійними користувачами, адже бібліотека була і залишається осередком інформації, культури та дозвілля.

Таємничий світ Жуля Верна

"Я не напишу жодної сторінки, жодної фрази, що їх не змогли б прочитати діти, для яких я творю і яких я дуже люблю."

                                                                                         Жуль Верн

      А ти любиш подорожувати?...
Відповісти на це питання можеш, взявши до рук один з романів Жуля Верна:
"Незвичайні подорожі", "П'ять тижнів на повітряній кулі", "Подорож до центра Землі", "Таємничий острів", "Діти капітана Гранта", "Двадцять тисяч льє під водою", "Навколо світу за 80 днів", "П’ятнадцятирічний капітан»…

          Можна сказати без перебільшення, що на сторінки книг Жюля Верна вриваються шумовиння хвиль, пісок пустель, вулканічний попіл, арктичні вихори, космічний пил. А місце дії в його романах — не тільки планета Земля, а й увесь Всесвіт.
          Герої Жуля Верна завжди подорожують, здійснюють географічні відкриття, випереджаючи справжні.  Вони створюють швидкохідні машини, підводні й повітряні кораблі, досліджують вулкани та глибини морів, проникають у недоступні нетрі, відкривають нові землі.  Увесь світ слугує їм майстернею для експериментів. Де б вони не були, скрізь їхня лабораторія, вони працюють, діють, сперечаються, впроваджують у дійсність свої зухвалі мрії.        

      Жуль Верн народився він 8 лютого 1828 року у французькому місті Нант. Усім відомо, що Жуль  Верн писав про подорожі, не виходячи з  власного кабінету. Проте мало відомо, що причиною такого дивакуватого способу писання романів, була обіцянка, яку Жуля змусили дати батьки, коли хлопчина був ще зовсім маленьким,- ніколи не подорожувати, хоча в душі він був   невтомним мандрівником.          

            Нині  він -  один із найулюбленіших відомих письменників. Його читають скрізь, куди проникає друковане слово. 

          Після смерті Жуля Верна залишилася його картотека, що містить понад 20 000 зошитів з відомостями з усіх галузей людських знань. Із 108 наукових передбачень письменника-провидця на сьогодні не справдилось лише 10!

        "…Мої читачі… є моїми 

пасажирами,
і мій обов’язок - дбати про те,
щоб вони повернулися з плавання задоволеними…"   

                           Жуль Верн.

Завітай до нашої бібліотеки і знайомся з творчістю великого і невтомного письменника-мандрівника і фантаста Жуля Верна.