Книга-джерело знань. За її допомогою можливо мандрувати по всьому світу, знайомитись з людьми, яких ніколи не бачив.
Коли у людей не було писемності вони передавали інформацію за допомогою малюнків на скелях та каменях. Потім, коли з'явилась абетка, знання почали записувати на дерев'яних дошках, далі на папірусі та пергаменті і, нарешті, на папері. Виготовляється папір з дерева, яке повинно зростати багато років. Після того, як воно буде зрублене, проходить обробку та перетворюється у книгу.
Про все це 27 квітня розповіли бібліотекарі молодшого відділу
бібліотеки ім. О. С. Пушкіна учням 3-Б класу ЗОШ № 11 на бібліотечному уроці «Як зберегти книгу». Діти отримали корисну інформацію про те, як треба відноситись до книги, щоб вона як найдовше послужила людям, відгадували загадки та приймали участь в обговоренні цікавих висловів про книгу. Урок закінчився практичним заняттям, на якому учні вчились підклеювати вже пошкоджені книжки. Сподіваємось, що отримані знання і таке бережливе відношення до книги діти пронесуть через усе життя.
А СКІЛЬКИ ЩЕ РОЛЕЙ НЕ ЗІГРАНИХ.
Мар’ян Михайлович Крушельницький – відомий український актор, режисер, театральний діяч, педагог, один із засновників українського театру. Народний артист УРСР та СРСР.Народився 19 квітня 1897 р. в с.Пилява, нині Бучацький район Тернопільської області, в родині галицьких селян Михайла Антоновича та Марії Йосипівни Крушельницьких. Племінник великої української оперної співачки Соломії Крушельницької.У віці трьох років з батьками переїхав до села Глещава, де навчався у парафіяльній школі. Згодом продовжив навчання у Теребовлянській, Львівській українській, Тернопільській українській гімназіях.Був учасником трупи «Тернопільські театральні вечори»; Українського театру (м. Тернопіль); Нового Львівського театру. Служив у театрі товариства «Руська бесіда». Наприкінці 1923р. театр «Руська Бесіда» було закрито, незабаром у Галичині були ліквідовані всі українські культурні установи та заклади.М.Крушельницький переїхав до Праги, де вступив на філософський факультет Празького університету. У 1924 р. прибув до Української РСР, вступив до театру «Березіль» у Києві (з 1926 р. — в Харкові), працював разом із режисером-постановником і художнім керівником театру Лесем Курбасом, якого вважав своїм учителем, а також з акторами Наталією Ужвій, Амвросієм Бучмою, Данилом Антоновичем.У Харкові 1928 р. вперше заявив про себе як театральний режисер — постановкою п'єси В. Катаєва «Квадратура кола» на сцені театру «Веселий Пролетар».У 1933—1952 рр. був художнім керівником, режисером і актором Харківського українського драматичного театру ім. Тараса Шевченка.У 1952—1963 рр. – головний режисер і актор Київського академічного драматичного театру ім. Івана Франка.Найбільші акторські досягнення — ролі Омелька і Борулі в п'єсі «Мартин Боруля» І.Карпенка-Карого; Падури в п’єсі «Маклена Граса» М. Куліша; Ліра («Король Лір» В. Шекспіра). Режисер вистав «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького; «Ярослав Мудрий» І. Кочерги та інших. Знімався в багатьох кінофільмах — «Мартин Боруля», «Суєта», «Ягідка кохання»…З 1952 р. і практично до останніх днів життя викладав у Київському інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, вів курси режисури та акторської майстерності.Відзначений численними радянськими нагородами. Помер 5 квітня 1963 р., похований на Байковому кладовищі в Києві.Ролі: Аманд («Молодість» М. Гальбе, Новий львівський театр), Валер, Оргон («Тартюф» Ж.-Б. Мольєра),Енґстранд, Доктор Ранк («Привиди», «Нора» Г. Ібсена; усі – Театр т-ва «Руська бесіда» у Львові), Кукса («Пошились у дурні» М. Кропивницького),Побєдоносцев («Пролог» С. Бондарчука, Леся Курбаса),Малахій, Дядько Тарас, Падур («Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Маклена Граса» М. Куліша),Малоштан («Диктатура» І. Микитенка),Боцман Бухта, Бублик («Загибель ескадри», «Платон Кречет» О. Корнійчука),Швандя («Любов Ярова» К. Треньова),Щасливцев, Мурзавецький («Ліс», «Вовки та вівці» О. Островського),Тев’є («Тев’є-молочник» за Шолом-Алейхемом),Король Лір (однойм. п’єса В. Шекспіра);У кіно – Полковник («Коліївщина», 1933; реж. І. Кавалерідзе), Омелько («Мартин Боруля», 1953; реж. О. Швачко, Г. Юра), Тарабанов («Суєта», 1956; реж. М. Афанасьєва), Андрій Волик («Кривавий світанок», 1957; реж. О. Швачко).Вистави:«Царевич» Г. Запольської (1919, Новий львів. театр),«Мартин Боруля» І. Карпенко-Карого (гол. роль), «На полі крові» Лесі Українки, «Романтичні» Е. Ростана (Тернопільський український театр, 1921; роль Бергамена),«Гедда Габлер» Г. Ібсена (разом із О. Загаровим, Театр т-ва «Руська бесіда» у Львові, 1923; роль Тесмана),«Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (Харківський театр музичної комедії, 1930),«Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького (1936, роль Івана),«Правда» (1937, роль Леніна),«Богдан Хмельницький» (1939, роль Дяка Гаврила),«Макар Діброва» (1948) і «Над Дніпром» (1960) О. Корнійчука,«Гроза» О. Островського (1938),«Євгенія Ґранде» за О. де Бальзаком (1940, у співавт. із Р. Черкашиним),«Молода гвардія» за О. Фадєєвим (1945),«Ярослав Мудрий» І. Кочерги (1946; Сталін. премія, 1947),«Єгор Буличов та інші» М. Горького (1947, гол. роль),«Навіки разом» Л. Дмитерка (1948),«Персональна справа» О. Штейна (1956, роль Полудіна).
середу, 26 квітня 2017 р.
ВІРТУАЛЬНА ПЛАНЕТА INTERNET
Інтернет - величезна всесвітня мережа, яка об'єднує комп'ютери усього світу. Це джерело інформації та розваг, освітній ресурс, засіб спілкування та передачі даних, величезний простір для творчості. У наш час молодь вільно володіє можливостями Інтернету та мобільних телефонів, а школярі не розуміють, як без цього жив світ ще 20 років тому. Міжнародний день Інтернету — святкується 4 квітня — у день смерті святого Ісидора Севільського, покровителя учнів та студентів, який створив першу в історії енциклопедію «Etymologiae» в 20 томах. Сьогодні Інтернет заполонив усі куточки земної кулі. Щодо нашої держави, то Україна входить до першої десятки країн Європи за кількістю інтернет - користувачів — доступ до всесвітньої павутини мають до 15 млн. українців. Кожен користувач в Інтернеті знаходить справу за уподобанням: хтось скачує музику чи переглядає фільми онлайн, «зависає» в соціальних мережах, розважається на форумах чи проводить час за іграми, які можуть об’єднувати гравців з усіх куточків світу, дехто заробляє гроші, не виходячи з дому за допомогою он-лайн торгів, рекламних оголошень, веб-дизайну. Разом з тим, Інтернет приходить на допомогу учням та студентам у пошуках інформації під час підготовки до занять, написанні рефератів, курсових і т.д. Завдяки Інтернету з’являються нові слова та афоризми, субкультури та нові форми спілкування.
У зв'язку з цим в бібліотеці ім. О. Пушкіна було проведено тренінг для підлітків «Безпечний інтернет».
Інтернет – дуже потужний ресурс, який значно полегшує життя людини та відкриває майже необмежені можливості для самореалізації та саморозвитку юної особистості, спілкування, навчання, дозвілля. Але разом з тим, в Інтернеті приховано досить багато небезпек як для дітей, так і для дорослих. Знання цих небезпек дозволить їх уникнути.
Тренінг було проведено бібліотекарем інформаційного центру суспільного доступу Мартишевою С.С. із студентами економіко-правового коледжу. У більшості випадків діти та підлітки, відвідуючи сайти із дорослим або небажаним для них контентом, не усвідомлюють тих небезпек, на які можуть наразитися. Студенти усвідомили, що не знаючи справжньої мотивації авторів сайтів, досить легко можна потрапити у халепу. На заході група товарознавців із задоволенням виконували запропоновані тренером вправи, бурно обговорювали, як правильно та безпечно використовувати Інтернет.
31 березня 2017 року виповнилось 135 років від дня народження видатного
дитячого письменника Корнія Івановича Чуковського (справжнє ім'я Микола Васильович Корнєйчуков). 1 квітняв рамках тижня дитячо-юнацької книги у
відділі 1-4 класів бібліотеки ім. О.С.Пушкіна відбулася зустріч –знайомство групи дітей дитячого
будинку з творчістю письменника. Літературну мандрівку «Казки дідуся Корнія»
провели співробітники молодшого відділу Колеснікова Тетяна та Райнова Марія, які розповіли біографію
письменника, історію появи на світ таких відомих казок, як «Крокодил»,
«Мийдодір», «Айболить». Діти прийняли
активну участь у конкурсі на знання творів письменника, відповіли на запитання вікторини «З якої казки?», грали в гру «Вгадай
героя». Ведучі пропонували авторські
загадки, на які діти жваво давали відповіді.
Учасники
зустрічі з цікавістю слухали кумедні уривки з книги Чуковського «Від двох до п'яти».
Наприкінці заходу діти ознайомились з книгами за творчістю
письменниката переглянули
мультфільми «Плутанина» та «Федорине горе».
