ЧОРНОБИЛЬ - НАША БІЛЬ

 

28.04 в бібліотеці імені О.С.Пушкіна було проведено годину пам'яті «Чорнобиль - наш біль», присвячений аварії на Чорнобильській АЕС для студентів  Білгород-Дністровського економіко - правового коледжу.

Слово «чорнобиль» по-українськи означає « полин ». Стародавній Чорнобиль дав свою гучну назву потужної АЕС, будівництво якої було розпочато в 1973 році. У 1983-му працювали чотири енергоблоки потужністю 4 млн. кВт .

  Головною столицею енергетиків стало молоде місто Прип'ять, яке на той час  бурхливо розвивалося. Початкові сторінки літопису трудової біографії  Прип'яті написані 4 лютого 1970. Середній вік жителів 26 років. Але занадто коротким виявилося життя цього міста. Воно загинуло у страшну ніч з 25 на 26 квітня 1986 року.                   

                    Бедой развален и убит,

                    Он не был  к ней готов.

                    Ещё не веря он стоит,

                    Не плача и без слов.

                    Ещё не зная, что же там

                   Тогда произойдёт,

                   И что на смену всем словам

                    Судьба преподнесёт.

 Бібліотекарі, які проводили захід, Чистобаева Ірина та Колеснікова Тетяна читали вірші, присвячені Чорнобильській трагедії, розповідали цікаві факти наслідків аварії на ЧАЕС.

Костенко Л.

Страшний калейдоскоп

Страшний калейдоскоп:

в цю мить десь хтось загинув.

В цю мить. В цю саму мить.

У кожну із хвилин.

Розбився корабель.

Горять Галапагоси.

І сходить над Дніпром

гірка зоря-полин.

Десь вибух. Десь вулкан.

Руйновище. Загладь.

Хтось цілиться. Хтось впав.

Хтось просить: «Не стріляй!»

Не знає вже казок Шехерезада.

Над Рейном не співає Лореляй.

Летить комета. Бавиться дитя.

Цвітуть обличчя, острахом не стерті.

Благословенна кожна мить життя

На цих всесвітніх косовицях смерті!

       Студенти з цікавістю слухали музичні твори сучасних композиторів, які прозвучали на заході.

       «Чужої  біди не буває» - говорить прислів'я. ЧАЕС - це біда всіх жителів Землі і кожного окремо. Про цю трагедію треба пам'ятати, щоб не відбулося подібної біди в майбутньому. Нехай людство пам'ятає тих, хто загинув в самій страшній катастрофі XX століття.