понеділок, 22 лютого 2016 р.

"ЇХ ІМЕНА В ПАМ'ЯТІ НАЗАВЖДИ"
В Україні до другої річниці Революції гідності вшанували героїв Небесної сотні. Акції, мітинги та марші відбулися у багатьох містах. У Харкові учасники маршу пройшли містом від пам'ятника Шевченку до площі Свободи, під час акції лунали гасла, які були популярними на Євромайдані. Загиблих героїв згадували хвилиною мовчання, провели молебен. Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані,вулицях Грушевського та Інститутській.
В Одесі на честь героїв Небесної Сотні на Потьомкінських сходах розклали велику кількість лампадок, якими складено "ГЕРОЇ НЕБЕСНОЇ СОТНІ". На великому екрані показали хронологію подій часів Євромайдану. При цьому  під час відкриття пам’ятного знаку Героям Небесної cотні на церемонії трапилася сутичка.
Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.Описати, а тим більше відчути глибину трагедії і болю, які впали невимовним тягарем на Україну, нині не під силу нікому. Гіркі події сьогодення не могли залишити байдужими і студентів Київського національного лінгвістичного університету: 28 березня відбулося віче-реквієм, присвячене пам’яті героїв Небесної сотні.
Гасне світло. І зі сцени лунають чуттєві рядки студентки Іванни Дячук “Героям Небесної Сотні”:
Не плачте, мамо, я іще живий,
Хоча й лежу із кулею у грудях…
А наді мною, юним, молодим
Схилилися в скорботі люди…
Я не помру, ніколи не помру,
Мені в віках залишене безсмертя,
Хоча і вас тепер не обійму
Та я живу у всенароднім серці…
Після цих слів залу оповила тиша. Тиша, в якій відчувалися біль, смуток і скорбота. Тиша, що стала символічною хвилиною мовчання за подвиг героїв Небесної сотні.
Українські Ангели загинули за правду, свободу, незалежність своєї держави, і ціною жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним. Безумовно, жодного з нас події, що відбувалися впродовж останніх місяців, не залишили байдужими. Тяжкий шлях уже позаду, але емоції й спогади завжди житимуть у наших серцях. Ці декілька місяців назавжди переписали сторінки історії України.
Ми на порозі нових змін, нового майбутнього. Але якою ціною? Своїми спогадами й емоціями зі сцени поділилися студенти Київського національного лінгвістичного університету, які стали очевидцями подій Євромайдану.











Немає коментарів:

Дописати коментар