понеділок, 30 січня 2017 р.



Княгиня української духовності
Оксана Лятуринська
Оксана Лятуринська народилася 1 лютого 1902 р. на Волині, померла 13 червня 1970 р. у м. Міннеаполісі (США). Особиста доля поетеси склалася драматично. Видана силоміць батьком у сімнадцятирічному віці заміж, вона втекла від нелюбого чоловіка й з пригодами дісталася до Чехословаччини. Завершивши середню освіту в Українській гімназії, вчилася в Карловому університеті, Українській мистецькій студії та Чеській вищій промисловій школі у Празі. Була талановитим скульптором, брала участь у художніх виставках, та в 1945 р. під час воєнних подій твори її пропали, а саму авторку спіткало лихо — вона майже зовсім втратила слух. По війні переселилася до США, де жила самотньо до смерті. Поетична творчість О. Лятуринської міжвоєнного періоду обмежується двома її збірками: «Гусла» (1938) та «Княжа емаль» (1941), які, проте, поставили її ім'я серед найталановитіших представників «празької школи».О. Лятуринська назвала свою збірку «Княжа емаль», і ця назва найкраще, найточніше передає характер її світосприймання. Авторка добре обізнана з княжою епохою, де пущі й нетрі, де «зуб, ратище, копито, пазур» постійно чатують на людину, де «муж ішов на силу вражу», де і «гучні, меткі на гони, Перуна стріли, коні», але — «упали вежі, впали стіни, і зрівняно вали». За спостереженням Ю. Шевельова, поезію О. Лятуринської пронизує традиційна обрядовість, завдяки якій здійснюється живий зв'язок особистості не тільки з людським гуртом, а і з всесвітом; «обряд робить людину частиною світу, і так стає можливою перспектива — Сім зірок, одне весельце, а між ними місяць...»Історична реалія в її віршах стає ключем до розшифрування смислових кодів, ланкою зв'язку споріднених явищ, що об'єднують віддалені між собою епохи:День догоряв так світозарно!
Душа просила корабля. Десь біля голосила Карна, тужила Жля. («Жилились стязі, пнулись вгору...»)Це не історія, це щось більше: гіркі уроки минулого не раз повторювалися, додаючи роботи Карні і Жлі (символи плачу й скорботи за полеглими).«Гусла» О. Лятуринської мовби продовжують пісні тих гуслярів, що співали і про «золочені шити», і про «червоне поле бою», і про Карну та Жлю... А далі язичницькі символи зрощуються з християнськими («Василечки і чорнобривці за Миколою святим», «Щитом Господнім заслони, мечем Архистратига!»), а також кольорами національної історичної символіки («синьо-сині сподом, верхом, золоті, все йдуть хресним ходом, мов корогви ті»).За словами відомого літературознавця того часу П. Зайцева, що рецензував збірку «Гусла», в ній є «щось від якоїсь особливої «амазонської» ніжності — ніжності жінки-войовниці, коли вона відкладає стріли й лук і віддається пестощам мрій, ще не стративши напруження м'язів» .Повне видання творів поетеси вийшло в Торонто в 1983 р. Лятуринська О. Гляньте у правічне батькове лице! : твори/ О. М. Лятуринська; упоряд. І. Нагорна. – Рівне : Азалія, 2010. - 68 с. - (Бібліотечка літературного музею Уласа Самчука в Рівному. Число 10).Книжка містить поезії Оксани Лятуринської із перших двох її збірок – «Гусла» і «Княжа емаль». Схвальний відгук про них надрукував Улас Самчук у часописі «Волинь» у 1943 році, відзначивши самобутність таланту поетеси-волинянки, яка писала також вірші та прозу для дітей, виступала як перекладач і літературний критик.Не менш примітні її здобутки в скульптурі, живопису, писанкарстві, кераміці, різьбярстві, лялькарстві. Лятуринська О. Знаю казку : вірші, оповід. для дошк. та мол. шк. віку / О. Лятуринська; упорядкув. Р. Радишевського - К. : Веселка, 1995. - 95 c.Книжку склали кращі дитячі вірші та оповідання Оксани Лятуринської. Вона вважала одним з основних завдань своїми творами наблизити дитину до природи, розкрити її найпотаємніші таємниці. Творчу уяву письменниці потужно живила чарівлива природа і культурно-історичне минуле Волині, де пройшли її дитинство і юність. Лятуринська О. Із книги «Княжа емаль»; Волинські буколіки; Із книги «Гусла»; Із книги «Веселка» : [вірші] // Українське слово : хрестоматія укр. літ. та літ. критики ХХ ст. – К. : Аконіт, 2001. – Кн. 2. - С. 660 – 667. Лятуринська О. Євшан–зілля : [вірш] / О. Лятуринська // Літопис Червоної калини : іст.-краєзн. часопис. – 1994. - №1-3. - С. 19. - (Зів’яле листя). Лятуринська О. Незабудка; Жоржини; Вербова гілка; Красольки : [вірші] / О.Лятуринська // Сіл. обрії. – 1991. - №9. – С. 30. Лятуринська О. Улас Самчук / О. Лятуринська // Розбудова держави. - 2005. - №5/8. - С. 49-54. Оксана Лятуринська : [поезія] [Електронний ресурс] // Киевская [электронная] городская библиотека. – Режим доступу : http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/LATURINSKA/. - Заголовок з екрана. Оксана Лятуринська [Електронний ресурс] // Празька школа поетів. – Режим доступу : http://virchi.narod.ru/poeziya/praga-lyatyrinska.htm. - Заголовок з екрана.Біографічна довідка та тексти творів: На варті; Створив ти землю, оболоки…; Ти ще не вмер, ти ще не вмер!..; Героїчне; За веснами приходять весни…; Зброї — чести, йменню — слави…Кононенко П. Княгиня української духовності. Творчість. Біографія. Критика [Електронний ресурс] // Клуб поезії. - Режим доступу : http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=324&type=critiques. – Заголовок з екрана.http://poetry.uazone.net/liaturyn/. - Заголовок з екрана.
Оксана Лятуринська, 1902-1970 [Електронний ресурс] // Поетика. Бібліотека української поезії. - Режим доступу :
http://poetry.uazone.net/liaturyn/

Немає коментарів:

Дописати коментар