"З Україною в серці"

До 205-річчя від дня народження композитора

С.С. Гулака-Артемовського

(1813-1873)

Славетну сторінку в історії української культури відкрив Семен Гулак-Артемовський як композитор, оперний співак, драматург, творець першої української опери.

Семен Степанович Гулак-Артемовський наро­дився 4 лютого 1813 р. в сім’ї священика у містеч­ку Городище колишньої Київської губернії (нині — Черкаська обл.). Майбутній композитор навчався спочатку в Київському духовному училищі, потім у Київській духовній семінарії, був кращим її співаком.

У 1836 р. у житті С Гулака-Артемовського трапилась важлива подія, яка визначила його подальшу долю. Його спів почув й оцінив російський композитор Михайло Глінка та запросив юнака до Петербурга. Заняття з уславленим ком­позитором мали величезне значення у вокальній підготовці юнака.

З 1838 р. С Гулак-Артемовський співає у придворній капелі. Успіхи юного українця були разючі. Тому приймається  рішення відправити Семена Гулака-Артемовського на навчан­ня до Італії. Навесні 1839р. О. Драгомижський, М. Глінка, П. Степанов, В. Волконський влаштували благодійний концерт на користь С. Гулака-Артемовського. На зібрані кошти він поїхав для навчання у Флоренції та Па­рижі.

На флорентійській оперній сцені він виступав лише один сезон, а потім повернувся до Петербурга, де як соліст імператорської опери впродовж 22 років чарував своїм співом публіку.

Інколи Гулак-Артемовський виступав і як драматичний актор.

За свідченнями сучасників, Семен Гулак-Артемовський був також та­лановитим художником-мініатюристом. У 1854 р. він склав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії».

Світогляд С. Гулака-Артемовського формувався під впливом ідей Тараса Шевченка, і саме своєму духовному наставнику композитор присвятив пісню «Стоїть явір над водою».

У 1851 p. C. Гулак-Артемовський на сюжети українського життя написав вокально-хореографічний дивертисмент «Українське весілля», і сам виконував у ньому роль запорожця-бандуриста. У 1852, у свій бенефіс, Семен Степанович поставив власний водевіль «Ніч напередодні Івана Ку­пала».

Найважливіше досягнення С. Гулака-Артемовського — створення за власним лібретто першої української національної опери «Запорожець за Дунаєм». Сюжет твору підказав йому М. Костомаров. Прем’єра відбулася в 1863 р. у Маріїнському театрі Петербурга, наступного року — у Великому театрі в Москві. Рецензенти писали, що опера мала «блискучий успіх», відзначали народність опери, а також бездоганне виконання автором ролі Карася. Однак, через утиски української культури з боку уряду, царська цензура майже 20 років забороняла постановку опери. Українському глядачеві її вперше відкрив у 1884 p. M. Кропивницький, за­безпечивши цьому твору довге сценічне життя. Опера «Запорожець за Ду­наєм» приваблює мелодійністю му­зики, що увібрала барви українського пісенного мистецтва, колоритністю образів, соковитим народним гумором. Це творіння великого майстра стало міцним підґрунтям національного оперного мистецтва.

В 1864 р. С. Гулак-Артемовський назавжди залишає петербурзьку сцену і пе­реїжджає до Москви, де якийсь час виступає у Великому театрі.

Саме в Москві він вирішив активно зайнятися практичним лікуванням людей гіпнозом, у результативність якого глибоко вірив. Ще в Петербурзі співакові вдалося отримати офіційний дозвіл на таку діяльність.

У Москві С. Гулак-Артемовський оселився біля церкви Різдва у неве­ликому будиночку, який дуже швидко став широковідомим багатьом людям. За винятком неділі та релігійних свят, С. Гулак-Артемовський приймав щодня 30-40 пацієнтів, не беручи з них за сеанси гіпнозу жодної копійки. «Це не мистецтво, а дар, і я не маю права брати за нього винагороду», — говорив Семен Степанович. Майже десять років Гулак-Артемовський займався лікарською практикою.

Помер Семен Степанович 5 квітня 1873 p., похований у Москві на меморіальному Ваганьковському цвинтарі. На нагробку викарбувані слова: «Композитор, певец, автор оперы «Запорожец за Дунаем». 

До цієї події у читальному залі дорослого відділу було оформлено мистецький вернісаж « З Україною в серці.».