Гетьман Мазепа та його доба

 До 380-річчя від дня народження Івана Мазепи - гетьмана України (1639-1709) у відділі 5-9 класів була представлена для користувачів бібліотеки історично-тематична виставка  "Гетьман Мазепа та його доба".Іван Мазепа – колоритна фігура в українській історії. Вороги його сприймали як зрадника та небезпечного політика, прихильники відзначали велике прагнення гетьмана до процвітання рідної землі. Далекоглядний дипломат та мудрий полководець,  поліглот та людина, закохана в мистецтво, музикант та поет, ловелас та вірний сім’янин, символ прагнення до свободи – все це про відомого гетьмана України.

Іван Степанович Мазепа належить до православної родини відомої на українськім Правобережжі. Народився у селищі Мазепинці на Київщині 20 березня 1639 року. Змалку пізнавав ази військової справи, їздив верхи, займався фехтуванням. Успішно навчався у школі Київського братства. Отримав гарну освіту: з відзнакою закінчив Києво-Могилянський колегіум, у Варшаві Єзуїтську колегію, вільно володів латиною, російською, італійською, татарською, польською, французькою, німецькою мовами. Три роки навчався в Європі: Голландії, Італії, Німеччині та Франції, де здобув гарний досвід політичного та культурного життя розвинених держав.

Іван Мазепа був пажем при польському королівському дворі Яна Казимира. Їм дуже легко захоплювались жінки. Так, дружина впливового магната Речи Посполитої  зрадила чоловіку. Внаслідок конфлікту, який мало не закінчився дуеллю, Мазепа мав повернутись до України, де жив у родовому маєтку. Приблизно у 1668-1669 роках він одружився з трохи старшою за віком вдовою Ганною Фридрикевич, прийнявши участь у вихованні двох пасинків.

Служба при польському дворі та в уряді двох гетьманів Петра Дорошенко та Івана Самойловича вплинула на формування національних та політичних переконань майбутнього гетьмана України, який мріяв про відродження соборної, незалежної та культурно розвиненої держави. Отриманий досвід в міжнародних справах, впливові зв’язки в російських урядових колах, вольові якості характеру, блискуча європейська освіта та бездоганні манери допомогли Івану Мазепі у 1687 році стати гетьманом. На військовій раді він прийняв булаву з рук Самойловича.

У 50-річному віці син Стефана-Адама Мазепи та Марини Макієвської здобув символ козацької влади. Але його обрання гетьманом Лівобережної України відбувалося на фоні інтриг Софії та Петра І за право володарювати в Московії. В складні часи дісталась влада: після поразки Софії Мазепа залишався у хиткому становищі, але зміг встояти та здобути прихильність царя. Гетьманування почалось з підписання Коломацьких статей 25 липня 1687 року, за якими значно обмежувалися повноваження козацького війська:

·            полководець та старшини зобов’язані були сприяти об’єднанню Московії та гетьманської України;

·            вимагалося ліквідувати національну ізольованість України, для чого заохочувалися шлюби між представниками двох народів;

·            заборонялося правителю козаків особисто підтримувати з іноземними країнами дипломатичні відносини;

·            гетьман Мазепа з козаками був зобов’язаний допомогти московському війську у війні з Османською імперією та Кримським ханством;

·            у Батурині – гетьманської столиці – розмістити полк стрільців з Московії;

·            правителю заборонялося без наказу царя позбавляти старшин посад, а ті ж, у свою чергу, не мали права скидати гетьмана;

·            козацька старшина повинна була доносити царському уряду на гетьмана.

·            Іван Мазепа вимушений був підписати документ з московським урядом, який значно обмежував автономність України. Але чому ж про часи його правління кажуть, що «від Богдана до Івана не було гетьмана в країні»? Чому він утримався у влади 22 роки?

·            Налагодження стосунків з Петром І таким чином врятувало країну від руйнування, яке загрожувало державі після перевороту у Московії 1689 року. Завдяки багатому досвіду грамотно вибудовувалась зовнішня політика гетьмана.

·            Дипломатичний хист допоміг Мазепі у стосунках з Петром І. Монарх користався порадами мудрого діяча в боротьбі з татарами, османами та у справах Речі Посполитої. Козацьке військо активно брало участь у грандіозних  походах. Так, вирішальна битва у 1696 році принесла бажану перемогу на Азовському морі, під натиском козаків ключова фортеця османів – Азов – пала. Знатні вельможі московського уряду визнавали, що не було ніколи більш вигідного для монарха порадника з гетьманів, як Іван Мазепа. Петро І нагороджував його орденами за видатні заслуги.

Нині ж нащадкам, щоб надати об’єктивну оцінку діяльності гетьмана, слід звернути увагу на справи, які говорять про Івана Мазепу без зайвих слів:

1.         Гетьманування у продовж 22 років.

2.         Підтримка союзу з Московією, який забезпечував безпеку та надавав максимально можливу автономію Україні.

3.         Щоб протистояти армії турків, Іван Мазепа за власні кошти створює перший флот України, це 600 човнів, 100 стругів, розташованих на Дніпрі.

4.         За власні кошти збудував 12 церков в стилі українського бароко та реставрував 20 православних храмів на території всієї Гетьманщини.

5.         Матеріально підтримав спорудження нових корпусів Могилянського колегіума, який набув статусу академії.

6.         Збудовані південні фортеці на річці Самара – Ново-Сергіївська та Новобогородицька.

7.         Під час гетьманування  Мазепи відзначається розквіт освіти, архітектури, літератури, філософії, теології. Видавалися твори на українській мові. Виникає новий напрямок у мистецтві – українське, або мазепинське бароко.

8.         Безпосередня участь в 1696 році у здобутті фортеці Азов.

9.         У 1702 році окупував Правобережжя, об’єднавши обидві частини Наддніпрянської України