середа, 13 вересня 2017 р.

 "СТРІЛЕЦЬКИЙ СУРМАЧ"
Миха́йло О́рест Гайворо́нський - український композитор, диригент, педагог, скрипаль, критик, громадський діяч, творець багатьох популярних стрілецьких пісень; головний диригент та інспектор військових оркестрів  Армії УНР (1920).
Народився 15 вересня (за іншими даними 1 вересня1892 в Заліщиках. Його мати знала багато українських пісень, сама гарно співала, батько любив грати на сопілці. Наука гри на скрипці і музичної теорії почалася, коли Михайлу було 8 років. Вчив його брат тітки Василь Цалинюк.
Після закінчення народної школи поступив на навчання в Заліщицьку учительську семінарію. Там поширив свої знання музичних інструментів. На формування музично-естетичних поглядів, композиторської творчості Михайла Гайворонського мали вплив заліщицькі вчителі Василь Цалинюк, органіст Ф. Коньор, священик І. Туркевич та професор Е. Старжинський. На 17-му році життя вів мішаний та чоловічий хори семінарії та семінарський оркестр. Працював також з сільськими оркестрами у Старих Заліщиках, Добровлянах і в Блищанці.
З юнацьких років Михайло зазнав на рідній землі національної нерівності, тому використав першу нагоду, щоб змінити польське звучання свого прізвища (Гавронський) — українським.
Перші композиторські спроби й успіхи Гайворонського пов'язані з 1910-м роком. До його найраніших творів належать: хорова композиція на слова із збірки М. Шашкевича «Ой, вилетів орел». Її виконав заліщицький хор 1911 року. 1910-го року диригує оркестром товариства «Січ».
1912-го випускник семінарії Гайворонський почав працювати учителем в Зашкові неподалік Львова. Одночасно студіював музику у Вищому музичному інституті імені Лисенка. На великому концерті у Львові, присвяченому 100-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка, Михайло Гайворонський диригував учительським хором котрий, у тому числі, виконав його перші твори на слова О. Олеся.
Репертуар оркестру поповнювався музичними творами Антіна Баландюка — підхорунжого, музиканта, композитора; Ярослава Барнича — композитора-диригента, учасника струнного квартету, автора музики до оперет «Гуцулка Ксеня»«Шаріка»Богдана КрижанівськогоРомана КупчинськогоЛевка Лепкого — авторів багатьох стрілецьких пісень.
Першим музичним твором, який виконав оркестр, був «Сокільський марш». Також виконували «Французький марш», та «Коломийковий похід» котрий записав Роман Лесик. Гайворонський склав власні марші: «1-й Стрілецький Похід»«2-й Стрілецький Похід»«Стрипа-марш»«В дорогу»«Їхав козак»«За рідний край» («Ми йдемо в бій») та інші. Пізніше розучили гімн «Ще не вмерла України»«Сальватор марш»«Молитву»«Похоронний марш»«В'язанку народних пісень» тощо.
Від 1918-го візитатор військових оркестрів УГА, керівник оркестру Українського театру в Кам'янці-ПодільськомуТеатру Миколи Садовського (1919). На початку 1920-х років викладав у Вищому музичному інституті імені М. В. Лисенка у Львові, працював учителем музики у дівочій гімназії, диригентом з'єднаних хорів «Боян» та «Бандурист», брав активну участь у музичному житті.
До найвідоміших з композицій Гайворонського належать понад 30 стрілецьких пісень (кілька на власні тексти), рапсодія «Довбуш», увертюри, танці та марші для духового оркестру. Серед них: 
*      Їхав стрілець на війноньку
*      Гей, там на горі Січ іде
*      Йде січове військо
*      Коли ви вмирали, вам дзвони не грали
*      Сповнилась міра, кров братів
*      Ой впав стрілець
*      Від Синього Дону до Сивиx Карпат
*      Живи, Україно (на лірику Олеся)
*      та інші. 
В Америці були створені «Симфонічне алегро», вальс «Червона калина», квартет «Морозенко», «Різдв'яна сюїта» і «Коломийка» для скрипкового тріо, скрипкові твори «Елегія», «Колискова», «Пісня без слів», «Серенада», «Сонатина».  

Перу композитора належать також хорові збірки «Колядки та щедрівки», «Гуцульське Різдво», дві Служби Божі, два «Іже Херувим». З театральної музики — найвідоміша його музика до п'єс «Вій», «Довбуш» та «Гетьман Дорошенко».
У Заліщиках іменем М.Гайворонського названо вулицю; йому встановлено пам'ятник (1992; скульптор М.Невеселий)

Немає коментарів:

Дописати коментар