"Толерантість врятує світ"

Щаслива людина та, яка дарує щастя найбільшій кількості людей"

Дені Дідро.

Толерантність ( від латинського tolerantis – терплячий) - це терпиме ставлення до чужої думки, не протидія силі силою.Толерантність потрібна сьогодні, щоб не помирали у світі люди через ненависть одних до ідей, поглядів, релігій або кольору шкіри інших. Нетерпимість, ненависть приводять до виникнення конфлікту. Поняття "конфлікт" у вітчизняній літературі розглядалося під різними кутами зору. Спеціалісти – словесники тлумачили конфлікт як зіткнення протилежних сторін, думок, сил, серйозні розбіжності, гостру суперечку. Соціологи характеризували конфлікт як вищу стадію розвитку суперечностей в системі відносин людей, соціальних груп, соціальних інститутів, суспільства в цілому. Психологи розцінювали конфлікт як зіткнення протилежних цілей, інтересів, позицій, думок чи поглядів суб’єктів взаємодії. Політологи додають, що мова йде про зіткнення не просте, а пов’язане з ускладненнями та боротьбою у владних відносинах.У сучасному суспільстві відбувається багато конфліктів. Ще недавно на Львівщині були конфлікти між православними і греко-католиками. 

В незалежній Україні є багато партій різного спрямування. В наш час багато людей є агресивними, недобрими один до одного. Газети і телебачення розповідають про жахливі події. Коли батьки вбивають дітей, підлітки – один одного тощо.Ми живемо у складний і неспокійний час, а причини занепаду нашої моралі ми пояснюємо економічною і екологічною кризами, недоліками ринкових стосунків, зубожінням і т. ін. Глобальні проблеми, що їх не має розв’язувати людство, дедалі загострюються, а конфлікти стають все небезпечнішими, і тому зростають усвідомлення необхідності співпраці людей і привабливість ідей толерантності. Ми дуже довго жили у тоталітарному суспільстві, і тому нам дуже важко, але і дуже важливо стати толерантними.  
Прикладом з життя можна навести епізод в автобусі, можливо, ситуація дещо гротескна, але чого не трапляється в житті.Була година пік. Вулицями міста їхав переповнений автобус. Роздратування від тісноти зростало з кожною хвилиною. На наступній зупинці увійшло ще декілька людей, які розмовляли російською мовою. Автобус стрімко рушив з місця, і один з нових пасажирів, позадкувавши, наступив на ногу дідусеві, що стояв поруч, і вибачився російською мовою. 

Дідусь неначе тільки того й чекав. Він вибухнув гнівною промовою на адресу "винуватця". Нарікав, що нема проходу від москалів, що вони заполонили Україну, мало того, що на ноги наступають, та ще й мають зухвальство говорити в Україні російською мовою. Нехай їдуть в свою Росію і там розмовляють тією мовою. Оточуючі пасажири почали долучатись до суперечки. Невдовзі гомонів уже весь автобус. Одні обурювались поведінкою діда, інші гаряче його підтримували… Дід давно вийшов біля базару, а пасажири усе сперечалися, зачіпаючи національну гідність одне одного. Таким чином, бачимо, що толерантність як терпимість до чужої думки та переконань не завжди може гарантувати людині право на вільне життя, виявлення своїх поглядів. Часом за власні ідеї треба боротися. Але розпочинати боротьбу (у тому числі й збройну) необхідно лише після того, як вичерпано всі можливі шляхи мирного розв’язання конфлікту.

Пам’ятаймо, що найвищі людські цінності можуть бути нічого не варті, якщо за їх утвердження пролито хоча б одну краплю крові чи хоча б одну дитячу сльозу.Поважаючи думку інших, їх право на власні переконання, необхідно з розумінням ставитися до поглядів, кожної особи. Але одночасно потрібно й відстоювати власні цінності у випадках, коли оточуючі не хочуть чи не можуть їх сприймати.