неділя, 17 липня 2016 р.

"За л и ш а ю д л я в а с..."


Народився 20 липня 1936 р. у м. Тернополі. Після закінчення семирічки поїхав у місто Кілію, щоб вступити в морехідне училище та здійснити свою мрію — стати моряком. Але військова комісія не допустила хлопця до іспитів, визнавши його дальтоніком. 1956 р. під час галасливої ейфоричної кампанії освоєння цілинних земель молодий романтик у пориві високих ілюзій узяв комсомольську путівку й подавсь у Казахстан. Восени 1961 р. Борис Демків став у м. Тернополі методистом Будинку народної творчості. Робота, пов’язана з частими поїздками у найвіддаленіші куточки області для збирання фольклору, була до душі, не сковувала творчої ініціативи та не перешкоджала улюбленому заняттю — поезії.
У ці роки Б. Демків утвердивсь як поет, закінчив заочне відділення Львівського університету ім. І. Франка. Отож невдовзі довелося скуштувати й журналістського хліба, а відтак попрацювати завідувачем літературної частини Тернопільського облмуздрамтеатру ім. Т. Шевченка. Але по-справжньому знайшов себе поет тільки на посаді голови об’єднання творчої молоді «Сонячні кларнети». Більш як двадцять років життя віддав Борис Миколайович плеканню юних талантів. Із його благословення та з найактивнішою допомогою увійшли у велику літературу й стали професійними письменниками Богдан Бастюк, Олег Герман, Ольга Кушнір, Богдан Мельничук, Ярослав Сачко, Ганна Костів-Гуска та інші. Десятки молодих літераторів стали авторами перших книг — Зіновій Кіпибіда, Володимир Кравчук, Любов Гонтарук та багато інших.
Перша збірка поета — «Сувора ніжність» побачила світ 1965 р., вона ж відкрила йому двері у Спілку письменників. Ця небуденна для молодого митця подія трапилась 1967 р. Протягом подальших літ творчого життя поет видав низку оригінальних збірок, написав біографічну повість «Людина до сонця іде» про життя передчасно згаслого поета Степана Будного, створив десятки пісень, багато з яких облетіли не тільки Україну, а й світ. А ще переклав чимало творів своїх побратимів із Болгарії, Молдавії, Польщі, Румунії, Югославії, Росії та інших країн. Найпомітніші в його творчому доробку такі книги: «Крило зорі», «Ораторія лісу», «Контрасти», «Дерево життя», «Залишаю для вас». Борис Демків — перший лауреат літературної премії ім. Степана Будного та премії ім. братів Лепких.
«Залишаю для вас» — книга відомого українського поета Бориса Демківа, яку автор підготував ще за життя. Одначе, хоч і пішов письменник за небокрай, проте його вірші нині йдуть до читача уже з порога вічності. Вочевидь те, чим Борис Демків мучився, карався, чим було переповнене його велике серце, нині постає перед нами у повному обсязі у кількох розділах, зокрема: «Стріла сльози», «Болючих дум летючий мій голландець...», «Восьме коло», «Реанімація любові» та «Тінь мадонни Літта». Із усього творчого доробку постає знаний і не знаний Поет, який нам засилає своє Слово, що нині уже звучить як заповіт. Борис Демків залишає нам те, найсокровенніше, чим була наповнена його поетична Душа упродовж особистих пошуків у царині Слова.
Помер 31 грудня 2001 р. у м. Тернополі.
Видані книги:
"Сувора ніжність" (1965), "Символи" (1968), "Червоне мовчання" (1972), "Крило зорі" (1978, усі - К.), "Древо життя" (Л., 1982), "Поезії" (1986), "Ораторія лісу" (1987, обидві - К), збірка пісень "Квіти ромена" (Т., 1995), "Залишаю для Вас" (2004).





Немає коментарів:

Дописати коментар