Бібліотечний урок в Білгород-Дністровській бібліотеці ім. О. Пушкіна

28 лютого 2017 року для учнів ЗОШ №11 був проведений бібліотечний урок «Цікавинки про книгу і читання», під час якого бібліотекар Цікура О.Л. вчила дітей, як вибрати потрібну та цікаву книжку, розповіла про основні елементи книги та прийоми роботи з художньою книжкою. Учні практикувалися знаходити вихідні дані і довідкову частину книги: анотацію, передмову, зміст, післямову.Наприкінці уроку присутні жваво взяли участь у вікторині про структуру та елементи книги, доповнювали прислів’я та приказки про книгу, а також ознайомилися з книжковими новинками, які бібліотека отримала по Державній програмі «Українська книга».Бібліотечний урок пройшов цікаво і пізнавально. Діти, які ще не були користувачами бібліотеки, із задоволенням ними стали!

«Одещина - перлина в 
українському вінку».

Одеську область було утворено 27 лютого 1932 року, коли ЦВК СРСР затвердив постанову ІV позачергової сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 року про створення на території України п'яти областей. У 1954 році до її складу увійшла територія колишньої  Ізмаїльської області (територія від Дністровського лиману до р. Дунай).

Одеська область розташована на крайньому південному заході України і простягається на 250 км від моря на північ. Морське узбережжя області сягає у довжину 300 км. Одеська область була утворена у складі 4 міст обласного підпорядкування (Одеси, Кіровограда, Миколаєва, Херсону) та 46 районів. Нині в області – 26 районів, 19 міст, у тому числі 7 обласного підпорядкування (Одеса, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Іллічівськ, Котовськ, Теплодар, Южне), 33 селища міського типу та 1140 сільських населених пунктів. Обласний центр – м. Одеса/

До ювілею Одеської області в бібліотеці було оформлено книжкову виставку «Одещина - перлина в українському вінку».

           

             У бібліотеці розгорнуто книжкову виставку-персоналія «Зоря української поезії», яка    розповідає про життєвий та творчий шлях видатної української поетеси, драматурга, громадської 

діячки. На ній представлено біографічні матеріали та літературні твори Лесі Українки.

Син подільського краю

Лесь Курбас (Олександр Зенон, 1887-1937) – український театральний режисер, громадський діяч, актор, драматург і публіцист, педагог, перекладач, фундатор нового українського модерного театру “Березіль”.Дідусь Леся Курбаса прийшов у Старий Скалат у 1867 році на парафію із села Куропатники, що на Бережанщині. В цьому будинку жила родина Курбасів, тут пройшло дитинство Леся Курбаса, бо з 1893 року, коли вперше до Старого Скалата приїхав Лесь маленький з матір’ю і з молодшим братиком Нестором, то мати залишила їх тут в Старому Скалаті під опіку бабусі та дідуся, а сама з маленьким Корнилом, якого народила саме в Сатрому Скалаті, поїхала до чоловіка у театр, – розповідає директор обласного меморіального музею-садиби ім. Леся Курбаса Ольга Василишин.Музей-садиба імені Леся Курбаса – це п’ять кімнат з експозиціями, у яких – різні періоди життя відомого режисера. Це переважно фото, портрети, вирізки з газет, а от з особистих речей – лише десять книг. У музеї вже активно готуються до відзначення 130 річниці з дня народження Леся Курбаса – розробили план заходів, створили комісію по підготовці до святкування, зробили косметичний ремонт.Саме завдяки Лесю Курбасу українське сценічне мистецтво почало ставати істинно європейським, модерним, естетичним. У 1913 він створив трупу Тернопільські театральні вечори, у 1916 – заснував Молодий театр у Києві, а в 1922 – мистецьке об’єднання “Березіль”. Заслуги Курбаса перед вітчизняним мистецтвом можна перераховувати безкінечно.І зробив би він ще більше, якби його театр не закрили, а самого не арештували в 1934-му, і не розстріляли в 1937-му. Більше про життя та творчість Леся Курбаса можна дізнатись, відвідавши музей у Старому Скалаті.

19 лютого 1992 року Постановою Верховної Ради України №2137 було визначено вигляд Державного Герба та використання його зображення. До 25 - річчя затвердження Державного герба України в бібліотеці була оформлена книжково - ілюстративна виставка «Герб України – символ віри і надії».

Згідно зі ст. 20 Конституції України,ухваленої 28 червня 1996 р., «Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України». Зображення тризуба, знайдене археологами на українських землях, датоване ІІ століттям н.е. Налічується близько 40 тлумачень цього зображення – сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, триєдина жертва в ім’я перемоги Життя над Смертю й багато-багато інших. У Київській Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Власне,Тризуб є знаком Княжої Держави Святого Володимира Великого. Герб Війська Запорізького («козак із мушкетом», «лицар із самопалом») був зображений на козацьких військових печатках, а також на печатках гетьманів (за винятком І.Виговського. З проголошенням незалежності УНР розпочалася активна розробка Державного Герба. В листопаді 1917 р. була створена геральдично-прапорна комісія на чолі з Д.Антоновичем, яка мала запропонувати ескізи герба. З — поміж них визнаний кращим герб, який схвалив і Голова Центральної ради М.Грушевский («Герб Грушевського») — із золотим плугом на синьому тлі у центрі та зображеннями тризуба, святого Юрія, козака-запорожця, київської куші (лука) і галицького лева. На думку М.Грушевського, така символіка мала підкреслювати високий рівень української культури. Втім робота комісії так і не була завершена. 12 лютого 1918 р. Михайло Грушевський доручив розробку проекта герба художнику-графікові й архітектору Василеві Кричевському. 25 лютого 1918 р. в Коростені Українська Центральна Рада ухвалила Тризуб як герб УНР. Наприкінці квітня 1918 р., з приходом до влади гетьмана П.Скоропадського, постало питання розробки символіки Української Держави. Розробити проект герба було доручено художникові Григорію Нарбуту. 29 листопада 1918 р. Малий Державний Герб авторства Г.Нарбута був затверджений. У центрі синього восьмикутного щита розташовувалася фігура козака з мушкетом, виконана в золотих кольорах. Над щитом – золотий Тризуб. Обрамлення у вигляді срібно багряного намета з рослинним орнаментом. Цей Герб використовувався також і за Директорії. У конкурсі на проект Великого Герба 1991 р. перемогла робота геральдистів А.Гречила та І.Турецького, однак винести на розгляд Верховної Ради проект не наважилися: перемогло побоювання, що голосування не відбудеться.

Зрештою, коли в 1992 р. на голосування внесли тільки зображення Тризуба, перша спроба ухвалення також була невдалою. І лише коли головуючий Леонід Кравчук запропонував проголосувати за Тризуб як за «малий герб», із тим, щоб пізніше розглянути всі найрізноманітніші пропозиції, Герб вдалося затвердити.

У бібліотеках юні читачі можуть знайти не лише книги за шкільною програмою і позакласним читанням, а й користуватися періодичними виданнями. В наш час видається багато журналів та газет. Задача бібліотекаря – спрямувати увагу дітей на ці видання.

16.02.2017 року в ЗОШ №11 у 4-в класі пройшов бібліотечний урок «Про цікаве на планеті читайте у журналах та газетах». Працівник молодшого відділу 1-4-х класів бібліотеки ім. О.Пушкіна Райнова М.О. ознайомила дітей з журналами «Смайлик», «Яблунька», «Барвинок», «Мурзилка» та ін.

Маленькі читачі особливо зацікавились статтями «Навіщо нам манери» - про правила поведінки, «Священний баньян» - про один з видів фікуса, «Світло із небесного вікна» - про полярне сяйво. Діти також були ознайомлені з іншою пропонованою інформацією, яка знаходиться в журналах та газетах дитячого відділу бібліотеки. Учні мали змогу особисто потримати в руках періодичні видання.

Хроника войны в Афганистане (1979-1989)

Крізь пекло Афганської війни...