Сьогодні, 28 липня, православні українці відзначають День Хрещення Київської Русі-України і День рівноапостольного князя Володимира.

День Хрещення Київської Русі-України відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 668/2008 від 25 липня 2008 року щорічно в цей день. Цього ж дня Православна церква вшановує пам'ять рівноапостольного князя Володимира - хрестителя Русі, з дня смерті якого в цьому році виповнюється 1000 років.

Серед усіх реформ, здійснених Володимиром, звичайно ж найважливішою була релігійна. Спочатку князь намагався реформувати язичництво, але з цього нічого не вийшло, адже стара релігія, ознаками якої були багатобожжя, багатоженство і криваві жертви, повністю себе вичерпала. Тому Володимир у 988 році прийняв християнство з Візантії і ввів його в якості державної релігії на Русі - крок абсолютно раціональний, адже Візантія в той час була найбільш могутньою і багатою державою континенту, центром цивілізації.

Християнізація Русі означала входження її в світову християнську спільноту, знаходження нею свого місця у співдружності християнських держав. З прийняттям християнства Київська держава, згідно з тодішніми уявленнями, ніби очищалася від скверни і ще "не країни" ставала країною і одночасно членом християнської співдружності. В очах Візантії прийняття Руссю християнства остаточно закріпило легітимність влади київських князів, або сказати, узаконило державність.

Християнство стало потужним поштовхом для розвитку освіти і культури: почали відкриватися школи, в Києві був збудований головний храм Русі - Десятинна церква Богородиці (996). Прийняття християнства від Константинополя, а не від Риму, призвело до того, що Русь у середині XI ст. виявилася по східний бік Великого розколу 1054 року. Цивілізаційні наслідки цієї події справили величезний вплив на всю подальшу історію східнослов'янських країн.

 "Мандрівка в шахове королівство".

В читальному залі  дитячого відділу старших класів була оформлена книжкова виставка - огляд  "Мандрівка в шахове королівство".

З 1966 року у світі й, зокрема, в Україні, відзначають Міжнародний день шахів. Започатковано свято Міжнародною шаховою федерацією.Для тих, хто захоплюється цією надзвичайно серйозною грою, день шахів – майже щодня, адже щоб бути в добрій спортивній формі (а шахи офіційно визнані видом спорту), потрібно постійно тренуватися.Історія шахів починається в Індії у V–VI століттях нашої ери. Спочатку гра мала трохи інший, не такий, як сьогодні, вигляд.Перший індійський "пращур" шахів – чатуранга. У чатурангу теж грали на квадратній дошці, поділеній на клітинки 8х8, грали 16-ма фігурами та 16-ма пішаками. У VI або VII столітті гра прийшла до арабського світу та Південно-Східної Азії.У 820 році арабська версія індійської гри, яку називали штрандж, але вже під середньо-азійською назвою "шахмат", прийшла до Русі.Слово "шахмат" буквально означає "властителя повалено". У староруській версії назва отримала звучання "шахмати", цим же словом гра називається нині в російській мові, а в українській отримала коротшу назву – "шахи".До Європи гра потрапила у VIII–IX століттях. Спочатку – до Іспанії, а потім – до Португалії, Італії та Франції. У XV столітті шахи вже мали приблизно той вигляд, що й сьогодні – на цей час правила були більш-менш усталеними, тож почала розвиватися шахова теорія.У 1561 році був виданий перший підручник з шахів, в якому вже описувалися відомі й нині етапи кожної шахової партії: дебют, міттельшпіль та ендшпіль, а також "гамбіт" – вид дебюту, в якому перевага у грі досягається внаслідок жертви матеріалу.Цікаво, що з моменту поширення гри європейським континентом проти неї активно виступала християнська церква. У цьому були одностайними представники усіх напрямків християнства. Католики забороняли грати в шахи і мати їх вдома, на Русі за гру в шахи могли відлучити від церкви. Втім, популярності гри це не зменшувало. Навіть представники церкви, не зважаючи на заборону, залишалися таємними прихильниками інтелектуальної гри.Перший у світі шаховий клуб відкрили в 1550-му році в Італії. У 1575-му при королівському дворі в Мадриді провели перший шаховий турнір. У 1867 році під час турніру в Парижі вперше використали шаховий годинник. У середині минулого століття на одну партію в 40 ходів відводили дві з половиною години. За сучасними стандартами на 40 ходів відводять дві години або 100 хвилин.Міжнародним видом спорту шахи стали наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. У 1924 році була створена Міжнародна шахова федерація, яка від самого початку опікувалася організацією Всесвітніх шахових олімпіад. І ця ж організація у 1966 році ухвалила рішення про відзначення Міжнародного дня шахів, до якого долучилася й Україна.

" З вудочкою на березі річки".

   До дня рибалки  в дитячому відділі старших класів була оформлена книжкова виставка - перегляд " З вудочкою на березі річки".

    Велика кількість річок, озер, морів на території нашої країни привело до

того, що рибалка стала дуже поширеним заняттям, особливо серед чоловіків. Для

багатьох це хобі, а для когось рибалка стала справою всього життя. Рибальство

зараз це крупна галузь промисловості, яка включає вилов риби не лише для

вжитку, але і для виробництва риб'ячого жиру. День рибака спочатку був

задуманий як свято людей, що займаються цим професійно, але зараз його в

основному відзначають рибаки — любителі, а професіонали називають себе

рибалками, а галузь рибальством. Але проте в друге воскресіння липня всі, хто

пов'язаний з братерством людей, що люблять тримати в руках вудку, відзначають

це свято.

"Літо + книга + Я = друзі".

Прихід літа – це буяння зелені і квітів, довгі теплі дні, щедрі й ласкаві до кожної травинки та кущика сонце і земля, пора здоров’я, відпочинку, ігор, засмаги…А ще літо – це пора канікул, це початок роботи літніх пришкільних оздоровчих таборів, де діти набираються сил, весело проводять час, ходять на екскурсії. І ще надзвичайно цікаво влітку в бібліотеці, бо відпочинок для дітей – це не бездумне гаяння часу чи байдикування. Цих золотих днів вистачає не тільки на сонце, річку з морем, заняття спортом та рухливі ігри, а й на читання та відвідування бібліотеки.

  На абонементі дитячого відділу старших класів була оформлена книжкова виставка "Літо + книга + Я = друзі".

   

"Король солодощів - шоколад"

11 липня - Всесвітній День шоколаду.
Вперше святкування Всесвітнього дня шоколаду відбулося у Франції.
Саме французи в 1995 році започаткували його. Це молоде свято досить швидко здобуло популярність і крім Франції відзначається в Німеччині, Італії, Швейцарії та інших країнах Європейського
союзу, а також за його межами. У США відзначають цілих два «шоколадних свята»:
одне 7 липня, друге - 28 жовтня. Крім того, є ще один Всесвітній день шоколаду,який святкують 4 вересня. Як бачимо, не тільки українцям хочеться солодкого.
Думаю, ми до французів ближчі географічно і духовно. Тому продовжимо французьку традицію святкувати день шоколаду 11 липня.
Тепер у світі 11 липня відзначається День шоколаду, а ми приєднуємося до цього гарного свята, тому що такі свята повинні бути в нашому житті.
Традиції святкування
Можна в цей знаменний день просто прикрасити цукерками свій будинок і весь день харчуватися шоколадними пудингами, еклерами і робити масаж, використовуючи шоколадну плитку. Або вирушити в один з готелів, подібних Etruscan Chocohotel в Перуджі, де в кожному номері накрито шоколадний стіл, в фойє розташовується магазин шоколадних
виробів з усього світу, а номери мають назви сортів шоколаду. Можна також відправитися в одну з «шоколадних» країн, жителі якої розуміються на «чорному золоті» (не плутати з вугіллям).  Фантазія - вперед!
Види шоколаду
Чорний шоколад.
Для справжніх гурманів існує іншого шоколаду, окрім чорного. У ньому міститься
від 30 % до 75 % какао-бобів. При виборі продукту перевагу варто віддавати
маркам з високим відсотком вмісту плодів какао-дерева. Особливо важливо
враховувати це правило, якщо ви купуєте його для теплової обробки або з іншою
кулінарною метою.
Молочний шоколад.
В цьому сорті менше какао-бобів і більше цукру, ніж в чорному. Молочний шоколад
більше підходить для прикраси тортів і тістечок. Еталонний смак повинен бути
вершковим, але не занадто солодким. При купівлі варто звернути увагу на список
інгредієнтів, наведений на упаковці. Якщо виявиться, що виробник замінив
какао-олію рослинним жиром, відмовтесь від купівлі.
Білий шоколад.
Шоколадом цей продукт можна назвати з великою натяжкою. Переважно він
складається з какао-олії, сухого молока і цукру. З кулінарною метою краще
використовувати хороші марки білого шоколаду. Головне правило: при розтопленні
використовуйте делікатну температуру. Перегрітий білий шоколад стає зернистим і
втрачає в смаку.
Цікаві відомості
  Шоколад містить
речовини з групи флавонідів. Схожі компоненти є в червоному вині, винограді, і
деяких інших продуктах. Вони украй корисні для серця і судин.
·  Шоколад містить
теобромін, який є сильним токсином для багатьох тварин. Так для котів і собак
середня летальна доза складає 200…300 міліграм/кг теоброміну або 100-500 г
шоколаду на тварину (залежно від розміру). Коні та папуги також чутливі до цієї
речовини. Отруєння людини теоброміном при поїданні шоколаду практично виключене
через швидкий метаболізм теоброміну в організмі людини. Так само, теобромін,
будучи основним алкалоїдом в шоколаді, дав йому другу назву «Їжа богів» (теоброма).

Король солодощів - шоколад

7 липня - Івана Купала.

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало, або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.

Йдеться про народження Івана Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня, або 24 червня за старим календарем. Після поширення християнства давнє народне свято Купала в результаті «християнського нашарування» почало називатися святом Івана Купала, а в окремих місцевостях побутували навіть такі назви, як Іванець, на Буковині – Іван Лопушник.Але народна пам’ять зберегла Купальську обрядовість та пісні, які, як гаївки та колядки, належать до найдавніших часів, до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя – Сонця. Звичайно, багато чого було втрачено за останнє століття, коли йшла відверта боротьба з національними традиціями і народними обрядами. 

Наші предки святкували Івана Купала 20-22 червня в час літнього сонцестояння: увечері, вночі і в самий день Купала. Свято Купайла відбувалося саме в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини. Вся рослинність досягала свого апогею, все нестримно росло, розцвітало, множилося, раділо життю.Головні персонажі свята - Купала та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. 

Ці дві дійові особи обираються, відповідно, хлопцями й дівчатами або виготовляються як опудала. Поєднання чоловічої і жіночої стихій породжує життя, яке на святі символізує гілка верби - Купайлиця.Свято починається ввечері, напередодні Купала. Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, який символізує сонце-зародок у материнській утробі. Він має горіти цілу ніч - від заходу Сонця-Ярила в лоно Матері-Землі (смерті) до сходу (народження) Купала. 

Перед запаленням вогнища чотири чоловіки зі смолоскипами стають квадратом навколо хмизу, що позначає чотири сонця (чотири пори року). Потім всі сходяться до хмизу і запалюють вогнище, що символізує "сонячне сплетіння".У надвечір'я дівчата гадають на судженого - кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок - це символ щастя та одруження. Чий вінок хлопець дістане, того й дівчина повинна поцілувати і мусить бути з ним у парі на це свято (як правило, вибір зарання узгоджують).